Выиграли суд с банком "СЕНС" по ст. 625 ГКУ (пример решения суда)

Выиграли суд с банком СЕНС. Банку отказали в начислении процентов по ст. 625 ГКУ. Согласно позиции ВП Верховного Суда, банк не имеет начислять проценты и неустойку после окончания срока кредитовании. В данном случае, банк может подать в суд по ст. 625 ГКУ и требовать взыскание 3 процентов годовых, и если кредит в гривне – инфляцию.

Решение Верховного Суда от 05 апреля 2023 года по делу №910/4518/16 заключается в следующем: в случае нарушения обязательств по возврату кредита после истечения срока исполнения начисляются проценты не за "использование кредита" (в соответствии со статьей 1048 Гражданского кодекса Украины), а за нарушение денежного обязательства (в соответствии со статьей 625 Гражданского кодекса Украины) в размере, установленном законом или договором.

Mayorov V1

Что б выиграть суд с банком, вам необходимо следовать определенным действиям, чтобы эффективно защитить свои права и интересы:

Закрепите победу в суде: Убедитесь, что у вас есть копия решения суда, которое подтверждает вашу победу. В этом случае, у вас будет законное основание для того, что банк не мог начислять вам проценты и неустойку на решение суда.

Понимание причин апелляции: Изучите, почему банк может решить подавать апелляцию. Это может быть связано с ошибками в судебном процессе, неправильным применением закона или же он может надеяться изменить решение в свою пользу. Вам необходимо подготовиться к апелляции.

Консультация с адвокатом: Если у вас еще нет адвоката, то теперь, когда дело становится более сложным, стоит нанять профессионального адвоката, который хорошо разбирается в области финансового и судебного права. Он поможет вам сделать правильные действия и защитить ваши интересы.

Подготовка к апелляции: Соберите все документы, связанные с кредитным договором, судебным процессом и решением суда.

Подача возражения в суд: Когда банк подает апелляцию, вам потребуется подать отзыв в суд. В этом документе вы должны указать все юридические основания, почему ваша победа должна быть подтверждена, и почему апелляция банка не имеет оснований.

Участие в апелляционном суде: Если у вас уже есть адвокат, он представит вас в апелляционном суде. Важно активно участвовать в этом процессе, предоставляя необходимые доказательства и аргументы.

Соблюдайте сроки: В судебных процедурах сроки очень важны. Убедитесь, что вы соблюдаете все сроки для подачи документов и ответных заявлений.

Соблюдайте спокойствие: Судебные процессы могут быть долгими и стрессовыми. Важно сохранять спокойствие и доверять своему адвокату.

 

Пример решения суд с банком СЕНС.

 

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/28725/21
пр. № 2/759/487/23


03 липня 2023 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.
за участю секретаря судових засідань Вінцковської О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-


ВСТАНОВИВ:


У грудні 2021 року АТ «СЕНС БАНК» подав до суду позов проти ОСОБА_1, в якому вимагав стягнути заборгованість за ставкою 3% на кредитну заборгованість - 13 182,39 доларів США, а також витрати по сплаті судового збору у сумі - 5 161,30 гривень.


Підставою для позову було те, що в результаті реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого став АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15.10.2019 року.


Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1 уклали договір кредиту № 2007/38-27/20, за яким банк зобов'язався надати відповідачу кредит у сумі 105 000,00 доларів США. Відповідач, з своєї сторони, зобов'язався повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі відповідно до умов, передбачених договором, а також додатком № 1 до нього - графіком погашення кредиту. Позивач виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачеві кредит.


Приморським районним судом м. Одеси 19 грудня 2018 року у справі № 522/13615/15-ц була зафіксована сума боргу - 152 168,62 гривень, яку стягнули з ОСОБА_1.


Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання, порушуючи істотні умови кредитного договору, через що станом на 8 листопада 2021 року має заборгованість у розмірі 13 182,39 доларів США зі ставкою 3% за кредитним зобов'язанням. У зв'язку з цим банк звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів.


Процес розгляду справи перед судом пройшов таким чином:


17 грудня 2021 року відбулося автоматизоване розподіл судової справи між суддями, і справа була визначена для розгляду суддею Войтенко Ю.В. (а.с. 27-28).


25 січня 2022 року Святошинський районний суд м. Києва прийняв справу до провадження судді Войтенко Ю.В. (а.с. 30).
2 травня 2022 року керівник апарату Святошинського районного суду м. Києва призначив повторний автоматичний розподіл справи (а.с. 34).
3 травня 2022 року відбувся автоматизований розподіл судової справи між суддями, і справу було передано судді Твердохліб Ю.О. 11 травня 2022 року (а.с. 35-36).
12 травня 2022 року суддя Святошинського районного суду м. Києва прийняв цивільну справу до провадження (а.с. 37).
27 лютого 2023 року суддя Святошинського районного суду м. Києва змінив назву заявника з АТ «Альфа-Банк» на АТ «СЕНС БАНК» (а.с. 86).
Представник позивача не з'явився на судове засідання, хоча про день та час розгляду справи йому було належним чином повідомлено. Він подав клопотання до суду, в якому просив розглянути справу за його відсутності.


Після ретельного розгляду всіх доказів у справі, суд прийшов до висновку, що немає підстав для задоволення позовних вимог з таких причин.
Відповідно до частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи лише на основі звернення особи, поданого згідно з цим Кодексом, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, представлених учасниками справи або витребуваних судом у випадках, передбачених цим Кодексом.


В справі було встановлено, що 6 липня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" та ОСОБОЮ_1 був укладений договір кредиту № 2007/38-27/20 (а.с. 6-11).


Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2018 року позов ПАТ "Укрсоцбанк" було задовольнено, і на підставі цього було здійснено стягнення часткового погашення заборгованості за договором кредиту № 2007/38-27/20 від 06 липня 2007 року в розмірі 152 168,62 доларів США в гривневому еквіваленті на день ухвалення рішення суду на предмет іпотеки, а саме: квартиру загальною площею 100,73 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, шляхом реалізації предмету іпотеки на публічних торгах, за ціною, не менше звичайних цін на цей вид майна, встановлених на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом в рамках виконавчого провадження. ОСОБІ_1 було відмовлено у задоволенні зворотного позову (а.с. 12-15).


Згідно зі статтею 2.3 протоколу позачергових загальних зборів, правонаступником усього майна, майнових прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк», зазначених у передавальному акті, є АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15 жовтня 2019 року (а.с.18 зворот).


Згідно з розрахунком позивача, 3% за період з 19 грудня 2018 року до 8 листопада 2021 року загальна сума заборгованості становить 13 182,39 доларів США, що еквівалентно 344 086,70 гривень (а.с. 16).


Згідно зі змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має бути належним чином виконано відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності - згідно з діловими звичаями або іншими вимогами, які зазвичай застосовуються.


Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) у визначеному договором розмірі та на умовах, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.


Згідно зі статтями 626 та 628 Цивільного кодексу України, договір - це угода двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору включає умови (пункти), визначені сторонами і погоджені ними, а також обов'язкові умови, встановлені актами цивільного законодавства.


У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 травня 2022 року у справі № 194/329/15-ц (провадження № 61-3753св22) зазначено, що:


"Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, які мають значення для справи, юридичної оцінки цих обставин, а також оцінки всіх доказів, на які суд опирався під час вирішення позову. Без виконання цих процесуальних дій неможливо ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі.


Суд має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суді немає сумніву, оскільки згідно з кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірах та на умовах, передбачених у договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти".

Зазначений позивачем розрахунок щодо заборгованості в сумі 13 182,39 доларів США, сам по собі, не підтверджує наявність такої заборгованості у відповідача.
Наголошується, що у постанові Верховного Суду від 27.03.2020 року у справі № 703/3063/18 було зазначено, що розрахунок кредитної заборгованості, наданий позивачем, не може бути вважений безспірним доказом наявності договірних відносин і розміру боргу між сторонами.
У цивільному судочинстві головним принципом є змагальність сторін та диспозитивність, яка передбачає, що сторони несуть відповідальність за доведення своїх претензій. Суд, хоча і зобов'язаний досліджувати всі обставини справи, не має обов'язку вважати за доведені та встановлені ті обставини, про які стверджує одна зі сторін.


Постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 року у справі № 904/5726/19 (провадження № 12-95гс20) зазначає, що зобов'язання доводити свою правоту лежить на особі, яка бере участь у судовому процесі. Це означає, що позивач має забезпечити належні, допустимі та достовірні докази щодо існування зобов'язання боржника та змісту цього зобов'язання відповідно до чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.


Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.08.2022 року у справі № 757/37126/18 (провадження № 61-406св21) стверджує, що суд зобов'язаний установити всі обставини справи, що мають значення для її вирішення, дати їм юридичну оцінку, а також оцінити всі докази та розрахунки, на яких ґрунтується рішення щодо позовних вимог, включаючи грошові вимоги. Суд повинен дослідити обґрунтованість та правильність розрахунків, доведеність розміру відсотків і пені, а також наявність доказів, що підтверджують ці розрахунки.


Отже, для успішного захисту свого порушеного права позивач повинен представити переконливі, допустимі та достовірні докази на підтримку своїх претензій щодо наявності заборгованості та її розміру, згідно з чинним матеріальним та процесуальним законодавством, що регулює спірні правовідносини.


Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 296/7213/15 (провадження № 61-10125св21), суд повинен розглянути обставини, пов'язані з правильністю розрахунку, представленого позивачем, і перевірити докази, на яких цей розрахунок ґрунтується. Якщо позивач зробив неправильний розрахунок, то суд, враховуючи конкретні обставини справи, самостійно визначає суми, які підлягають стягненню. При цьому суд не може виходити за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на його думку, мало місце невиконання зобов'язання, а також не може перевищувати максимальний розмір стягуваних сум нарахувань, зазначених позивачем.


У справі, яка розглядається позивачем, не було представлено належних та допустимих доказів, на яких ґрунтується наданий ним розрахунок заборгованості відповідача, а також не було надано передавальний акт. Це позбавляє суд можливості перевірити правильність нарахувань та передати право вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 , позивачу.


Суд також звертає увагу, що у кредитному договорі № 2007/38-27/20, укладеному між АКБ СР "УКРСОЦБАНК" та ОСОБА_1 , не було уточнено прізвище відповідача, але позов подано до " ОСОБА_1 ".


Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, і не приховувати докази. Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, а зловживання процесуальними правами не допускається.


Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює докази на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього їх дослідження. Жодні докази не мають заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює кожен доказ окремо, а також їх сукупність, аргументуючи прийняття або відхилення доказів у своїх рішеннях.


Згідно з постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 264/949/19 (провадження № 61-16692св19), суд повинен враховувати не лише вимоги щодо добросовісного користування правами учасників судового процесу, але й важливість представлення достатніх доказів для правильного розгляду справи. Суд має право вирішувати питання щодо дослідження нових доказів та їх прийняття, мотивуючи своє рішення під час обговорення відповідних клопотань або у своїх судових рішеннях.


Суд бажає підкреслити, що справа знаходиться в розгляді суду з грудня 2021 року, що дає позивачу (який є професійним учасником ринку фінансових послуг) достатньо часу для подання всіх доказів у справі, але він не подав необхідні докази, включаючи ті, що мають вирішальне значення для справи, до суду протягом цього часу. Позивач не звертався з клопотанням про витребування доказів до суду або не повідомляв про об'єктивні причини, через які такі докази не можуть бути подані у встановлений законом строк. Суд вирішив спір, користуючись наявними матеріалами справи.
Проте, процесуальний закон не вимагає від суду роз'яснювати учасникам необхідність здійснення певних процесуальних дій, оскільки це може порушити принцип рівності перед законом і судом, передбачений статтею 6 ЦПК України (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.05.2023 у справі № 443/1012/18 /провадження № 61-6304св22/).


На підставі представлених позивачем доказів, суд не має можливості перевірити правильність зроблених ним розрахунків заборгованості. З цієї причини вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача не можуть бути задоволені.


При цьому, суд враховує, що згідно з постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 756/3115/17 (провадження № 61-18653св20), реалізація принципу змагальності сторін та доведення обґрунтованості вимог є конституційною гарантією, передбаченою статтею 129 Конституції України. Забезпечення справедливого розгляду судових справ передбачає здійснення судом правосуддя без формалізму. Важливо дотримуватися цього принципу під час розгляду справ, оскільки це забезпечує, що сторони, незалежно від рівня їхньої професійної підготовки та розуміння цивільного судочинства, матимуть можливість ефективно захищати свої інтереси.


З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у справі покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд


УХВАЛИВ:


Позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.


Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Повний текст рішення виготовлено 07.07.2023 року.
Суддя Ю.О. Твердохліб