Узагальнені висновки ВСУ (ПРИПИНЕННЯ ПОРУКИ ТА КРЕДИТУ)

Важлива судова практика Верховного суду з приводу кредитних відносин, судов з банками та колекторами. Вказана практика домопоже виграти суд у колекторів, списати заборгованість, зменшити кредит, запустити строк позовної давності по кредиту та викупити свій кредит у колекторів. Приклад рішення судів в кінці статті.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ (суд з колекторами)
Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов‘язана дія чи подія, яка має юридичне значення, і визначається він роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а не посиланням на подію, яка має неминуче настати.
Вказівкою на подію, яка має неминуче настати, визначається термін - певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Таким чином, умова договору поруки про припинення поруки після повного виконання позичальником своїх кредитних зобов‘язань за кредитним договором не може вважатися встановленим сторонами договору поруки строком припинення поруки.
Таким чином, порука на підставі ч. 4 ст. 559 ЦКУ припиняється, якщо кредитор (банк або колектори) протягом шести міс. від дня настання строку виконання основного кредитного зобов‘язання не пред‘явить вимоги до поручителя.

Як правильно домовитись з колекторами в 2021 році

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ (постанова ВСУ від 21 травня 2015 року № 6- 20 цс 11)

У випадку невизнання банком або колекторами права поручителя, передбаченого ч. 1 ст. 559 ЦК України на припинення кредитного зобов’язання за договором поруки, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України виходячи із загальних засад цивільного законодавства і судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов’язків сторін (ст. ст. 3, 12-15, 20 ЦК України, ст. ст. 3 - 5, 11, 15, 31 ЦПК України).

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ (припинення поруки по кредитному договору)

Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх кредитних зобов’язань боржника, не свідчать про те, що договором встановлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦКУ, тому у цьому випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦКУ про те, що порука припиняється, якщо банк протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного кредитного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя, а оскільки банком відповідно до умов кредитного договору змінений строк виконання основного кредитного зобов’язання, то відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України вимоги до поручителів могли бути заявлені у межах 6 місяців від дня настання цього строку.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ (припинення порука - підняття процентної ставки по кредиту)

У разі невизнання кредитором права поручителя, передбаченого ч. 1 ст. 559 ЦК України, на припинення зобов’язання за договором поруки таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.
При цьому звернення особи до суду з позовом про визнання поруки такою, що припинена, на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору. Внесення без згоди поручителя змін до кредитного договору про зміну зобов’язання, забезпеченого порукою, зокрема збільшення процентної ставки, що призвело до збільшення обсягу відповідальності як боржника, так і поручителя, є підставою для визнання поруки такою, що припинена.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ (припинення поруки - суд)

У випадку невизнання кредитором права поручителя, передбаченого ч. 1 ст. 559 ЦК України на припинення кредитного зобов’язання за договором поруки, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання поруки припиненою на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, виходячи із загальних засад цивільного законодавства і судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов’язків сторін (ст. ст. 3, 12-15, 20 ЦК України, ст. ст. 3 – 5, 11, 15, 31 ЦПК України)

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ висловлена Верховним Судом України в постанові від 10 жовтня 2016 року в справі №6-112цс16.

За положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею основного зобов’язання, а також у разі зміни кредитного зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його фынансової відповідальності. Зі змісту норми вбачається, що припинення поруки в разі зміни основного зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується.
Рішення суду у справі, яке переглядається, не ґрунтується на вимогах матеріального права, оскільки всупереч зазначеному суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що внесення змін до кредитного договору в частині збільшення розміру процентів за відсутності згоди поручителя на таку зміну не змінює обсягу його відповідальності.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ висловлена Верховним Судом України в постанові від 7 листопада 2012 року у справі № 6-129 цс 12

Згідно із ч. 1 ст. 609 ЦК України зобов’язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов’язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема, за зобов’язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
Згідно із ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідно до змісту ст. ст. 559, 598 ЦК України припинення зобов’язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб’єктивне право і кореспондуючий йому обов’язок перестають існувати.
Термін «порука», застосований законодавцем у ч. 1 ст. 559 ЦК України, використовується в розумінні зобов’язальних правовідносин поруки, з припиненням яких втрачає чинність договір поруки.Зі змісту зазначеної норми вбачається, що порука припиняється в разі припинення основного зобов’язання, отже припинення юридичної особи у зв’язку з визнанням її банкрутом є підставою припинення поруки, тому що зобов’язання за кредитним договором припинилося.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ Висловлена Верховним Судом України в постанові від 13 лютого 2013 року в справі №6-3цс13.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.
Договорами поруки встановлено строк її припинення – після закінчення трьох років, починаючи від останнього дня, передбаченого для виконання зобов'язань за договором кредиту, а тому оскільки кредитним договором установлено дію цього договору до 24 червня 2009 року, то днем настання строку виконання основного зобов’язання, з якого починається відлік трирічного строку для пред’явлення кредитором вимоги до поручителів, буде – 25 червня 2009 року, а припинення поруки відповідно до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України – 25 червня 2012 року.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 лютого 2013 року в справі № 6-172цс12.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов’язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього.
Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов’язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.
Таким чином, у зобов’язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку або колекторами та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов’язань перед банком.

Для отримання юридичної консультації по кредитам:

1. Реструктуризація кредиту (списання)
2. Захист від колекторів
3. Зняття арешту з майна
4. Оскарження рішення суду (заочне, апеляція, касація)
5. Застосування позовної давності по кредиту
6. Припинення поруки, скасування виконавчого напису
7. Супроводження купівлі кредиту колекторами
8. Списання боргів – банкрутство фізичних осіб

911inua@gmail.com - задайте нам питання!

063-595-87-10 - отримуйте консультацію за телефоном!

Зразок рішення судів, які ми виграли у колекторів