Аннулирование исполнительных надписей нотариуса, ПУМБ
Юридическая компания «Майоров, Нерсесян и партнеры» специализируется на защите заемщиков и поручителей (финансовых и имущественных) от кредитных учреждений: банков, коллекторских компаний, микрокредитных организаций.
В частности, компания также специализируется на обжаловании (аннулировании, отмене) исполнительных надписей нотариусов, совершенных или относительно взыскания задолженности по кредитному договору или относительно обращения взыскания на предмет ипотеки или залога.
В последнее время много существует случаев совершения исполнительных надписей нотариуса банком ПАО «Первый украинский международный банк» (ПУМБ). Указанный банк совершает исполнительные надписи или по своим кредитным договорам или по купленным кредитным договорам у других банков, в частности у ПАО «Банк Ренесанс Капитал». Как и всегда АО «ПУМБ» подает нотариусу для совершения исполнительной надписи только формальные документы: кредитный договор и расчет задолженности по кредиту. Эти документы являются недостаточными для совершения исполнительной надписи.
Поэтому нужно оспаривать совершенную исполнительную надпись в суд и просить признать ее не подлежащей исполнению. Как правило ПАО «ПУМБ» совершая исполнительные надписи надеется на то, что эти исполнительные надписи не будут оспариваться и подает документы в неполном объеме и лишь формально.
Если же ставить под сомнение законность исполнительной надписи, то можно найти значительное количество нарушений при совершении исполнительной надписи. Это и непредоставление документов, подтверждающих факт покупки права требования АО «ПУМБ» от АО «Банк Ренессанс Капитал», и не направление АО «Первый украинский международный банк» сообщения о нарушении кредитного обязательства и требования о возврате кредита с предупреждением о совершении исполнительной надписи, и не представление надлежащих доказательств существования кредитной задолженности у заемщика перед ПАО «ПУМБ» и многие другие.
Итак, заемщикам нужно обязательно обжаловать исполнительную надпись ПАО «ПУМБ» в суд и возобновлять свои нарушенные права, в чем обязательно поможет Юридическая компания «Майоров, Нерсесян и партнеры» в лице кредитных адвокатов.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 квітня 2018 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В. ,
за участю секретаря судового засідання - Дідук С. В.,
позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Міністерства юстиції України Лисенко Юрій Олександрович про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, -
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. №1660, виданий 10 жовтня 2017 року про звернення з неї на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №26252019250154 від 19.12.2013, у розмірі 22 703,24 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона не отримувала повідомлень про факт невиконання нею зобов'язань за кредитним договором №26252019250154 від 19.12.2013р., не була повідомлена про розмір та наявність заборгованості за договором.
Крім того зазначила, що здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором Акціонерному товариству «Ренесанс Капітал» та не отримувала повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні.
Посилалась на те, що в матеріалах нотаріальної справи по видачі виконавчого напису нотаріуса, відсутні документи на підтвердження факту переходу прав вимоги від АТ «Ренесанс Капітал» до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», а тому вчинення виконавчого напису не відповідало вимогам закону.
Посилаючись на те, що нотаріус вчинив виконавчий напис на підставі неповного переліку документів, встановленого ст.88 Закону України «Про нотаріат», які б підтверджували безспірність заборгованості боржника перед стягувачем, а також порушив процедуру видачі виконавчого напису, оскільки не пересвідчився в тому, чи боржник була повідомлена про наявність у неї заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни №1660, виданий 10 жовтня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №26252019250154 від 19.12.2013, а також просила стягнути з відповідача судові витрати.
У відзиві на позовну заяву представник банку посилався на те, що банк подав приватному нотаріусу всі передбачені законом документи для вчинення виконавчого напису нотаріусу: оригінал кредитного договору, виписку по особовому рахунку, вимогу про усунення порушень з доказами її направлення позичальнику. Безспірність заборгованості підтверджували документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис відповідно до закону, підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню, відсутні.
У відповіді на відзив позивачка посилалась на те, що приватному нотаріусу не було надано розрахунку заборгованості за кредитним договором, а надано лише виписку з відображенням кінцевої суми заборгованості. Зазначила також про те, що повідомлення від банку з вимогою про необхідність погашення заборгованості вона не отримувала, як вбачається з матеріалів справи, таке повідомлення повернулося за закінченням терміну зберігання. При цьому, таке повідомлення було відправлене не банком, а ТОВ «Франко Пак», до того ж, не було надане приватному нотаріусу при звернені із заявою про вчинення виконавчого напису.
Треті особи в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Приватний нотаріус надіслав до суду листа, в якому просив справу розглядати без його участі.
В судовому засіданні позивачка вимоги позовні вимоги підтримала з викладених в позові підстав, обґрунтувавши поясненнями, просила суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - ПАТ «ПУМБ» в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов доведений та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.12.2013 року між позивачкою ОСОБА_1 та ПАТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» був укладений кредитний договір №26252019250154, згідно якого встановлений ліміт овердрафту в розмірі 7000 грн. з процентною ставкою за користування овердрафтом , % річних - 0,0001 / 36.00 на строк 24 місяці (а.с.49).
10 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинено виконавчий напис №1660 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №26252019250154 від 19.12.2013 за період з 02 жовтня 2016 року по 02 жовтня 2017 року у розмірі 22703,24 грн., яка складається з простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 10 400 грн., простроченої заборгованості за процентами - 11985,26 грн., строкової заборгованості за процентами - 317,98 грн. (а.с.42).
18 грудня 2017 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Міністерства юстиції України Лисенком Ю.О. було винесено постанову про звернення стягнення на доходи ОСОБА_1 в межах виконання виконавчого нотаріуса від 10.10.2017 (а.с. 13).
Не погоджуючись з виконавчим написом нотаріуса, про який позивачка ОСОБА_1 дізналася, отримавши копію постанови приватного виконавця про його виконання, остання звернулася до суду з даним позовом.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається шляхом надіслання банком письмової вимоги боржнику про усунення порушень.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а перевіряє доводи боржника в повному обсязі й встановлює, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі №6-887цс17.
Так, як вбачається з копій документів, які надавалися приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, банк звернувся до приватного нотаріуса Хари Н.С. із заявою про вчинення виконавчого напису від 02.10.2017, до якої долучив оригінал кредитного договору, виписку із зазначенням розміру заборгованості за кредитним договором, першу та другу сторінки Статуту Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», роздруківку із сайту Міністерства юстиції України про реєстрацію ПАТ «Перший український міжнародний банк» (а.с.44-45).
При цьому, приватному нотаріусу не було надано документів, що підтверджують право вимоги ПАТ «Перший український міжнародний банк» за кредитним договором, укладеним між АТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1, зокрема договір уступки права вимоги, договір приєднання тощо.
Крім того, приватному нотаріусу не було надано копії письмової вимоги №1538 від 26.06.2017 до ОСОБА_1 про погашення заборгованості, а також доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 такої письмової вимоги з попередженням про вчинення виконавчого напису у випадку непогашення заборгованості.
Копію такого попередження №1538 від 26.06.2017 було надано суду вже під час розгляду справи по суті. На вимогу суду приватний нотаріус зазначеного документу не надав у зв'язку з його відсутністю в матеріалах нотаріальної справи.
Щодо наявності спору про заборгованість ОСОБА_1 слід зазначити наступне.
Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.
За таких підстав оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості не входять до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів та не можуть підтвердити безспірність заборгованості позивача перед відповідачем.
При цьому, у конкретній справі вбачається, що приватному нотаріусу при подачі заяви про вчинення виконавчого напису банком було надано Виписку з рахунку ОСОБА_1 (а.с. 48), яка містила загальний розмір заборгованості по кредиту та процентах. Попри це, з доданої виписки неможливо встановити дати та період виникнення та нарахування заборгованості по кредиту та відсоткам, неможливо відслідкувати дати внесення платежів ОСОБА_1, їх зарахування в рахунок погашення заборгованості.
При цьому, на себе увагу звертає та обставина, що за умовами кредиту ліміт овердрафту було встановлено в розмірі 7000 грн. з процентною ставкою за користування овердрафтом % річних - 0,0001 / 36.00 на строк 24, що дає підстави для перевірки факту виникнення заборгованості по кредиту у розмірі 10400 грн.
Ухвалюючи рішення про визнання вказаного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд виходить з того, що документи, які були надані для його вчинення, не містили доказів на підтвердження переходу прав вимоги до ПАТ «Перший український міжнародний банк» на момент його вчинення, доказів отримання ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень, а подані документи не засвідчували безспірність заборгованості за кредитом.
За таких обставин, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни №1660, виданий 10 жовтня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №26252019250154 від 19.12.2013 необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з ПАТ «Перший український міжнародний банк» необхідно стягнути на користь позивача 704,80 гривень судового збору.
На підставі вищевикладеного, суд,-
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни №1660, виданий 10 жовтня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н,. на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №26252019250154 від 19.12.2013.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829, м.Київ, Андріївська, 4) на користь ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) 704,80 гривень судового збору.
Повне судове рішення складене 23 квітня 2018 року.
Суддя Т. В. Войтенко