Закрытие кредитного исполнительного производства

В нашу компанию обратился клиент - заемщик по кредитному договору, который был фактически привлечен дважды к ответственности финансовой компанией - кредитором.

Ситуация заключалась в том, что сначала финансовая компания ООО "Кей коллект", которая викупила право требование по кредитному и ипотечному обязательству у ПАО "Укрсиббанк", обратила взыскание на предмет ипотеки путем приобретения на него права собственности (взяла на баланс), а затем обратилась в органы исполнительной службы с исполнительным листом о взыскании задолженности, полученным ею задолго до пвзятия на баланс предмета ипотеки.

Исходя из того, что двойное взыскание задолженности запрещено законом, партнером ЮК «Майоров, Нерсесян и партнеры» была подготовлена и подана жалоба в суд об отмене постановления об открытии исполнительного производства, обязании государственного исполнителя закончить исполнительное производство и признании всех действий и решений, осуществленных в процессе исполнения исполнительного документа, неправомерными.

Жалоба основывалась на следующих основаниях:
Кредитное обязательство, сумма задолженности по которому, определена в исполнительном листе относительно которого открыто исполнительное производство, уже прекращено. Указанное кредитное обязательство прекращено поскольку на предмет ипотеки, который обеспечивал указанное кредитное обязательство, уже обращено взыскание во внесудебном порядке путем пролучения права собственности на него в соответствии со ст..36 ЗУ «Об ипотеке», что делает невозможным любые взыскания по кредитному обязательству. Согласно ст .. 36 Закона Украины «Об ипотеке» - после завершения внесудебного урегулирования любые следующие требования ипотекодержателя по выполнению должником основного обязательства являются недействительными.

Жалоба была удовлетворена, все решения и действия исполнителя были отменены. Соотвествующее судебное решение прилагается.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]
28 вересня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді: Прокопчук Н.О.
суддів: Саліхова В.В., Семенюк Т.А.,
при секретарі: Булах А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_2
на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 06 липня 2017 року
в цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на рішення державного виконавця, заінтересовані особи: заступник начальника Подільського районного відділу ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Мойсеєнко Володимир Вячеславович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», -

ВСТАНОВИЛА:
У березні 2017 року ОСОБА_1, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2, звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця , просив визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № ВП53418522 від 17.02.2017 р., винесену заступником начальника Подільського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Мойсєнко В.В. на виконання виконавчого листа № 758/3927/15-ц, виданого 27.08.2015 р.; зобов'язати заступника начальника Подільського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Мойсєнко В.В. закінчити виконавче провадження відносно виконання вищевказаного виконавчого листа; визнати неправомірними всі дії, здійснені державним виконавцем щодо виконання виконавчого листа № 758/3927/15-ц, виданого 27.08.2015 р.
В обґрунтування скарги зазначав, що постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на користь ТОВ «Кей-Колект» за виконавчим листом від 27.08.2015 р. є незаконною, оскільки вказане кредитне зобов'язання припинено, тому що на предмет іпотеки, яким забезпечувалося вказане кредитне зобов'язання, вже звернено стягнення в позасудовий порядок, що відповідно до ст.36 ЗУ «Про іпотеку» робить неможливим будь-які стягнення за кредитним зобов'язанням.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 06.07.2017 року скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1,діючи від імені та в інтересах ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової про задоволення скарги у повному обсязі. Вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконною та необґрунтованою. зазначає, що виконавче провадження є незаконним, оскільки кредитне зобов'язання, сума заборгованості за яким визначена у виконавчому листі, на виконання якого відкрито виконавче провадження, вже припинено, оскільки на предмет іпотеки, який забезпечував зазначене кредитне зобов'язання, вже звернено стягнення в позасудовому порядку шляхом набуття ТОВ «Кей-Колект» права власності на іпотечну квартиру.
До суду апеляційної інстанції ОСОБА_2,її представник ОСОБА_1,заступник начальника Подільського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у м.Києві Мойсеєнко В.В. не з'явилися,повідомлені належним чином про що свідчать зворотні поштові відправлення ,долучені до справи ( а.с.139,141).
Представник ТОВ "Кей-Колект" Семенов О.А. просив апеляційну скаргу відхилити.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи та установлено судом, на виконання до Подільського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у м.Києві надійшов виконавчий лист №758/3927/15-ц, виданий 27.08.2015 року Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованості за кредитним договором в розмірі 109 773, 27 дол. США, що станом на 15.07.2015 р. згідно курсу НБУ еквівалентно 2 413 914, 21 грн.
Заступник начальника Подільського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києва Мойсеєнко В.В. 17.02.2017 р. року на виконання зазначеного виконавчого документа виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 53418522.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що на виконанні у Подільському РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві перебуває рішення суду саме про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, яке немає нічого спільного із реалізацією предмета іпотеки в позасудовому порядку, а відтак дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження та всі інші дії з примусового виконання рішення суду вчинені ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законом України «Про виконавче провадження», а тому підстави для визнання таких дій неправомірними у суду відсутні.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду .
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі, якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки.
Як убачається з матеріалів справи, 19.12.2007 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № 73220, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 у забезпечення виконання зобов'язання за договорами про надання споживчого кредиту № 1127176600 та № 11271643000. Згідно з п. 4.1. вказаного договору, іпотекодержатель має право звернення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором.
Відповідно до п. 5.1. договору, сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.
Зі змісту інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ТОВ «Кей-Колект» на підставі договору іпотеки від 19.12.2007 р., дата державної реєстрації -17.03.2016 року (а.с. 13-14).
Аналогічна копія довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно міститься на а.с. 41-42 та була надана державним виконавцем разом з незавіреними копіями матеріалів виконавчого провадження.
Отже, державному виконавцю було відомо, що з 17.03.2016 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 належить ТОВ «Кей-Колект».
Виконавче провадження № 53418522 з виконання виконавчого листа № 758/3927/15-ц, виданого Подільським районним судом 27.08.2015 р. на виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 15.07.2015 р. було відкрито 17.02.2017 р., тобто через рік після того, як стягувачем було набуте право власності на іпотечне майно .
Разом із тим, відповідно до положень ст.36 Закону України "Про іпотеку" після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
Проте на таке суд уваги не звернув і належним чином цих обставин не перевірив.
Судом першої інстанції при розгляді вказаної скарги зазначений порядок розгляду справи не дотримано, справу розглянуто за відсутності державного виконавця , від якого не було відібрано пояснень, не досліджено матеріали виконавчого провадження, а ті копії документів з виконавчого провадження № 53418522, що містяться в матеріалах справи, не можуть вважатися належними та допустимими доказами, оскільки вони не посвідчені належним чином.
Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції передчасними, такими, що ґрунтуються на припущеннях та недоведені належними та допустимими доказами у розумінні ст.58,59 ЦПК України.
Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено порядок розгляду скарги, ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 303, 304,307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 06 липня 2017 року скасувати з передачею питання на новий розгляд.

Головуючий: