Зразок позову на Універсал Банк (МОНО) про стягнення передплачених процентів

Що робити, якщи ви переплатили процентів по кредиту МОНО банку. Як повернути? Зразок позову про стягнення переплачених процентів буде вам в нагоді.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання відсутності кредитного договору та повернення безпідставно отриманих коштів

I. Фактичні обставини

04.07.2018 ________ (далі, - Позивач) підписав виключно анкету-заяву клієнта до Договору про надання банківських послуг Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі, - Відповідач, Банк). Жодного кредитного договору у письмовій формі, що містив би істотні умови (суму, строк, процентну ставку, порядок її зміни, умови штрафних санкцій), між сторонами укладено не було.

Незважаючи на це, Банк нараховував проценти та пеню і фактично отримував (у вигляді списання з кредитного ліміту) відповідні кошти.

За період з 01.01.2021 по 30.12.2025 Відповідач списав в встановленого ліміту позивача:

– процентів: 274 241,29 грн;

– пені: 20 198,29 грн.

Разом: 294 439,58 грн.

У своїх відпоівдях на звернення Позивача Відповідач посилається на умови, розміщені на власному сайті та у мобільному застосунку, а також на OTP‑підтвердження. Однак такі дії не відповідають вимогам письмової форми договору.

II. Правове обґрунтування

Відповідно до статей 638, 1054, 1055 ЦК України кредитний договір укладається виключно у письмовій формі з погодженням істотних умов.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що відсутність письмового погодження істотних умов виключає можливість покладення на споживача обов’язку сплачувати проценти та штрафні санкції, а односторонні правила банку не можуть замінювати договір.

03.07.2019 року Велика Палата Верховного Суду розглянула справу № 342/180/17 та зазначила, що позичальник не підписував відповідні правила, а від так, банк не має право нараховувати проценти та неустойку, та зобов'язаний повернути лише тіло кредиту.

Велика Палата Верховного Суду встановила (витяг з рішення):

«Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, також вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухваленому судовому рішенні Верховного Суду України з огляду на таке;

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 18 лютого 2011 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування

Велика Палата Верховного Суду вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.»

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт  та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника,  не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами  шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань

Відповідно до Постанова Верховного Суду  від 02 жовтня 2019 року, справа №545/2248/17 було зазначено, що виходячи з вищенаведеного Верховний Суд доходить висновку, що тіло кредиту є повністю погашеним відповідачем, що є в даному випадку підставою для відмови у задоволенні позову, адже домовленості про сплату відсотків за користування коштами підписана відповідачем анкета-заява не містила.

Відповідно до отриманого від Відповідача розрахунку заборгованості станом на 11.11.2025 Позивачем сплачено за весь період користування коштами 2 094 071,82 грн, з яких сплачено по тілу 1 322 794,06, процентів 274 241,29 та пені 20 198, 29 грн. (стовпчик 15 Док за запитом №2).

Тобто Позивачем сплачено в повній мірі суму кредиту, який був встановлений йому, а також додатково сплачено 274 241,29 та пені 20 198, 29 грн.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України  розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Аналогічний підхід застосовується судами апеляційної інстанції у спорах із АТ «Універсал Банк», де наголошується на необхідності доведення саме письмового погодження умов кредитування.

Такого висновку дійшли і суди апеляційних інстанцій: Харківський апеляційний суд у Постанові №610/2713/25 від 27.01.2026 та у Постанові №641/195/25 від 23.12.2025.

Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів» усі істотні умови фінансової послуги мають бути надані споживачу у зрозумілій письмовій формі до моменту її отримання.

III. Безпідставне збагачення

Згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути його потерпілому.

Оскільки кредитний договір не укладено належним чином, правові підстави для отримання процентів і пені відсутні, а сума 294 439,58 грн є безпідставно набутою.

Відсутність письмового кредитного договору виключає можливість нарахування процентів та пені. Усі отримані з цих підстав кошти є незаконними.

IV. Практика ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (зокрема Volkov v. Ukraine, Seryavin and Others v. Ukraine) наголошує на принципах правової визначеності, справедливого балансу між сторонами та забороні покладення на особу фінансового тягаря без чіткої правової підстави.

Застосування до Позивача процентів і штрафних санкцій за відсутності належного договору порушує принцип правової визначеності та справедливого балансу.

V. Важливі процесуальні аспекти.

Відповідно до  п. 9  ч. 3 ст. 175 ЦПК України повідомляємо, що Позивачем планується понести витрати на правничу допомогу у зв’язку із наданням правової допомоги адвокатом в розмірі 20 000,00 грн. та судовий збір за подачу позовної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Та за кожну вимогу немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі
0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відпвідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином нами розраховано наступну суму судового збору: (294 439,58*0,01 + 3328*0,4)*0,8=3 420,48 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 638, 1054, 1055 ЦК, 

ПРОШУ СУД:

1. Стягнути з АТ «Універсал Банк» на користь Позивача безпідставно отримані кошти у сумі 294 439,58 грн.

3. Розподілити судові витрати.