Законодавче регулювання максимальних процентних ставок

Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, було внесено суттєві зміни до правового регулювання споживчого кредитування. Цим нормативним актом доповнено прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування", зокрема пунктом 17.

Питання зняття арештів, накладених державними виконавцями, традиційно асоціюється зі зверненням до суду. Проте українське законодавство дає можливість домогтися припинення незаконних або застарілих обмежень без судової тяганини — через адміністративну процедуру оскарження до Міністерства юстиції України.

Цей інструмент часто недооцінюють, хоча він здатний забезпечити швидший та ефективніший результат, особливо коли арешт триває роками без реальних підстав.

1. Законодавча основа

Механізм оскарження передбачений:

• ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження";

• ст. 447–453 Цивільного процесуального кодексу України (альтернатива – судове оскарження);

• Порядком розгляду скарг у сфері державної виконавчої служби, затвердженим постановою КМУ № 1128 від 09.10.2019.

Скарга може бути подана на:

• бездіяльність державного виконавця;

• незаконні постанови;

• затягування виконання;

• відмову скасувати арешт після припинення підстав його існування.

Міністерство юстиції в межах своїх повноважень може:

• скасувати постанову виконавця,

• зобов’язати зняти арешт,

• визнати дії виконавця незаконними.

2. Коли можливо зняти арешт без суду

Процедура через Мін’юст доцільна у ситуаціях, коли:

1. Виконавчий документ визнано таким, що не підлягає виконанню — але арешти продовжують «висіти» в реєстрах.

2. Виконавче провадження вже закінчене або повернене, проте обмеження не були зняті.

3. П’ятирічний строк зберігання запису в Реєстрі обтяжень рухомого майна сплив, але реєстратор не прибрав запис.

4. Арешт накладено з порушенням законодавства (відсутність боргу, подвійні арешти, арешт після смерті боржника, арешт чужого майна тощо).

5. Виконавець ігнорує заяву боржника або адвоката про зняття арешту.

3. Приклад реальної ситуації: позиція Київського міжрегіонального управління Мін’юсту

У наведеній відповіді Мін’юст підтвердив:

• виконавче провадження № 56639924 було відкрито у 2018 році;

• у 2023 році представник боржника подав рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню;

• державний виконавець правильно закінчив провадження на підставі п. 5 ст. 39 Закону;

• арешти з майна та коштів були зняті постановами виконавця;

• запис в ДРРП № 26901412 був припинений;

• запис у Реєстрі обтяжень рухомого майна № 16969266 автоматично зник після п’яти років.

Це — класичний приклад, коли саме звернення до Мін’юсту стало рушійним фактором, який примусив виконавчу службу надати інформацію, перевірити законність встановлених обмежень та підтвердити факт їх припинення.

 ВИТЯГ З РІШЕННЯ МІНЮСТА: "Станом на день надання інформації, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, обтяження No 26901412 припинено.

"

4. Алгоритм дій: як зняти арешт через Міністерство юстиції

Крок 1. Підготовка скарги

У скарзі необхідно чітко вказати:

• реквізити виконавчого провадження;

• характер порушення (наприклад: арешти не зняті після закриття провадження);

• вимогу: зобов’язати державного виконавця зняти арешт та/або скасувати незаконні постанови.

Додаються:

• копії заяв до виконавця;

• докази закінчення провадження;

• рішення суду (якщо є);

• довідки з реєстрів (для фіксації «завислих» арештів).

Крок 2. Подання скарги

Скарга подається:

• до Департаменту ДВС Мін’юсту;

• або до відповідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Подати можна онлайн через e-mail, поштою або через ЦНАП.

Крок 3. Розгляд скарги

Мін'юст зобов’язаний:

• провести перевірку,

• витребувати матеріали виконавчого провадження,

• надати письмову відповідь у 30-денний термін (інколи швидше).

У результаті може бути:

• винесено припис про зняття арешту,

• скасовано постанови,

• поновлено права боржника.

Крок 4. Контроль виконання

Після позитивної відповіді:

• адвокат отримує постанову про зняття арешту;

• перевіряє реєстри:

  • ДРРП

  • Реєстр обтяжень рухомого майна

  • АСВП

• у разі бездіяльності виконавця подається повторна скарга або вимога про дисциплінарну відповідальність.

5. Переваги процедури через Мін’юст

1. Швидкість — рішення часто приймається в межах кількох тижнів.

2. Без судових витрат.

3. Адміністративний тиск на виконавця — дисциплінарна відповідальність стимулює їх діяти.

4. Можливість зняти арешти навіть по «мертвих» старих провадженнях.

5. Фіксація порушень виконавця, що захищає боржника в майбутньому.

6. Висновок

Скарга до Міністерства юстиції — це дієвий інструмент, який дозволяє зняти незаконні або застарілі арешти без звернення до суду, особливо коли виконавець роками не виконує своїх обов'язків.

Наведений офіційний лист Мін’юсту підтверджує: коли аргументи правомірні, а документи належні, система здатна реагувати. Важливо діяти грамотно, наполегливо і системно — тоді навіть багаторічні виконавчі арешти можуть бути повністю припинені через адміністративну процедуру.

Шановне керівництво
Товариства з обмеженою відповідальністю
«Фінансова компанія «Кредит-Капітал»

Від: __________

Згідно із законом, боржник має право знімати з арештованого поточного рахунку до 16 000 гривень на місяць (це дві мінімальні зарплати у 2025 році).

Що потрібно зробити:

1. Зверніться до виконавця із заявою, у якій вкажіть рахунок, з якого хочете проводити витрати.
2. Виконавець має перевірити відсутність визначених раніше рахунків після чого винести постанову та надіслати її банку.
3. Після цього банк частково розблокує ваш рахунок — і ви зможете знімати кошти у межах встановленого ліміту.