Помилка в посиланні на норму закону — не привід для відмови в позові

Чи може суд відмовити вам у задоволенні позову лише тому, що ви або ваш адвокат послалися не на ту статтю закону? Відповідь Верховного Суду однозначна: ні.

У постанові від 06 вересня 2023 року (справа № 760/18875/20) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вкотре підтвердив дію одного з фундаментальних принципів судочинства — jura novit curia, що в перекладі з латини означає «суд знає закони».

Що це означає на практиці?

Коли особа звертається до суду з позовом, вона описує обставини справи та формулює свої вимоги. При цьому позивач, як правило, посилається на конкретні статті закону, які, на його думку, підтверджують його правоту. Проте трапляється, що зазначені норми не є тими, що насправді регулюють спірні відносини. Причини можуть бути різними: зміна законодавства, складність правового регулювання, помилка юриста тощо.

Верховний Суд наголошує: у такій ситуації суд не має права просто відмовити в позові з формальних підстав. Натомість суд зобов'язаний самостійно визначити, які саме норми матеріального та процесуального права підлягають застосуванню, і вирішити справу на їх основі.

Іншими словами, суд оцінює не юридичну грамотність позовної заяви, а суть спору — підставу (фактичні обставини) та предмет (конкретну вимогу) позову.

Ключові висновки Верховного Суду

По-перше, неправильна юридична кваліфікація спірних правовідносин учасниками справи не звільняє суд від обов'язку застосувати належні правові норми. Суд є професійним арбітром, який має самостійно орієнтуватися в системі законодавства.

По-друге, суд, встановивши, що сторона послалася на норми, які фактично не регулюють спірні відносини, зобов'язаний самостійно здійснити правильну правову кваліфікацію та застосувати відповідні приписи закону.

По-третє, посилання позивача на «неправильні» норми права не може бути самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

На ці правові позиції неодноразово зверталася увага і Великою Палатою Верховного Суду, що надає їм особливої ваги та стабільності для правозастосовної практики.

Чому це важливо для вас?

Цей принцип захищає право кожної особи на справедливий судовий розгляд. Він гарантує, що:

• ваша справа буде розглянута по суті, а не відхилена через формальну помилку в посиланні на закон;
• суд зобов'язаний бути активним учасником процесу правозастосування, а не пасивним спостерігачем, який чекає ідеально оформленого позову;
• навіть якщо ви не є юристом і не можете точно визначити відповідну правову норму, це не позбавляє вас права на судовий захист.

Практична порада

Попри дію принципу jura novit curia, ми рекомендуємо максимально ретельно підходити до підготовки позовних заяв та обґрунтування правової позиції. Коректне посилання на норми права полегшує роботу суду, прискорює розгляд справи та знижує ризик неочікуваного тлумачення обставин. Водночас, якщо ви зіткнулися з відмовою суду виключно через «неправильну» статтю — це підстава для оскарження такого рішення.

Джерело: постанова КЦС ВС від 06.09.2023, справа № 760/18875/20