Як провести реструктуризацію кредиту колекторам у 2025 році: зразок заяви

У 2025 році реструктуризація кредиту, що вже переданий колекторам, стала більш актуальною через економічну нестабільність та зростання кількості проблемних боргів. Важливо знати свої права і діяти грамотно.

1. Перевірте легітимність колекторів

Перед будь-якими діями вимагайте:

  • договір цесії або інші документи, що підтверджують право колектора на стягнення боргу;
  • їх реєстрацію в офіційному реєстрі (в Україні — Реєстр колекторських компаній НБУ).

2. Почніть з письмового звернення

Надішліть колекторам офіційну заяву з пропозицією реструктуризації, в якій зазначте:

  • причини несплати (наприклад, втрата доходу);
  • вашу пропозицію: зменшення суми боргу, відтермінування платежів або фіксований графік.

3. Підготуйте фінансові документи

Додайте:

  • довідку про доходи;
  • копії медичних чи інших підтверджень об’єктивних труднощів;
  • бюджет сім’ї.

4. Домовленість оформлюйте письмово

Усі домовленості мають бути закріплені в письмовій формі. У договорі про реструктуризацію повинно бути чітко вказано:

  • новий графік погашення;
  • сума боргу після знижки (якщо передбачено);
  • відсоткова ставка (бажано 0%).

Mayorov V1 1

Товариство з обмеженою відповідальністю

«Кредит Капітал»

ПІП______________

Заява

про реструктуризацію кредитної заборгованості та припинення нарахування відсотків по кредиту

Між мною, _______, та Вашим Товариством був укладений договір №_______про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, відповідно до якого мені було надано кредит у сумі 580 000 (п’ятсот вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок. 

У зв’язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища України, значна кількість позичальників не в змозі платити по кредитних зобов’язаннях. У зв’язку з цим Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану”. Новий закон змінює низку правил роботи банків та небанківських фінансових установ, зокрема тих, що надають послуги з кредитування.

Зокрема, законом передбачено, що на час дії воєнного стану та в тридцяти денний строк після дня його припинення або скасування споживач не буде нести відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов’язань за споживчим кредитом:

  • споживач звільняється від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання споживачем зобов’язань за таким договором;
  • неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, які нараховані після 24 лютого 2022 року сплата яких передбачена договором про споживчий кредит підлягають списанню;
  • у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачено кредитним договором чи договором про споживчий кредит;

Слід також зазначити, що за загальним правилом, передбаченим ст. 617 Податкового Кодексу України, сторона договору звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії обставин непереборної сили – форс-мажору.

На даний час я не можу вчасно та в повному обсязі сплачувати відсотки та інші платежі передбачені умовами Договору. 

У зв’язку з об’єктивними обставинами я опинилася у скрутному фінансовому становищі, яке спричинило негативний вплив на здатність забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання своїх зобов'язань за споживчим кредитам відповідно до раніше обумовленого Договору. 

Хочу повідомити Вам, що я не маю наміру ухилитися від сплати вказаного кредитного договору, не відмовляюсь від фінансових зобов’язань.                             

В подальшому маю намір погасити тіло кредиту, як тільки покращиться фінансове становище.

Постановою Правління Національного Банку України від 06.08.2009 року № 461 «Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів» схвалено Рекомендації щодо роботи банків з позичальниками – фізичними особами, які мають заборгованість за споживчими кредитами та потрапили у скрутне фінансове становище. 

Цим документом банкам рекомендовано коректно та з розумінням ставитися до позичальника, який потрапив у скрутне фінансове становище. 

Окрім цього, НБУ рекомендує банкам використовувати ці Рекомендації під час роботи з позичальниками - фізичними особами, які потрапили в скрутне фінансове становище внаслідок настання непередбачених обставин, що спричинили негативний вплив на їх здатність забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання своїх зобов'язань за споживчими кредитами (далі - позичальник, який потрапив у скрутне фінансове становище).

Непередбаченими обставинами, що спричинили негативний вплив на здатність позичальника забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання своїх зобов'язань за споживчим кредитом, можуть бути: зменшення заробітної плати та/або інших надходжень; втрата пільг, роботи; тяжке захворювання та/або отримання інвалідності; розлучення; смерть членів сім'ї або інше, якщо  ці обставини спричинили втрату доходів або їх зниження до рівня, за яким щомісячні сукупні платежі за кредитом перевищують 30% місячного доходу позичальника.

Банкам рекомендовано розглядати позичальника  як такого, що потрапив у скрутне фінансове становище у разі наявності підтверджених відповідними достовірними документами (довідка з місця роботи, довідка з державної служби зайнятості тощо) об'єктивних та беззаперечних доказів того, що позичальник не в змозі своєчасно та в повному обсязі виконувати умови кредитного договору у зв'язку з настанням непередбачених обставин.

Відповідно до п. 3.3. Постанови Правління Національного банку України від 06.08.2009 № 461 «Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів», під час обговорення з позичальником, який потрапив у скрутне фінансове становище,  шляхів погашення його заборгованості рекомендується надати позичальнику повну і доступну інформацію щодо кожного з наступних шляхів з метою усвідомлення позичальником механізму дії та усіх наслідків кожного з них: здійснення реструктуризації та/або зміна валюти заборгованості позичальника на прийнятних для обох сторін умовах згідно з принципами, рекомендованими Національним банком України.

Згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне невиконання грошових зобов’язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення. В договорі несправедливі умови, надзвичайно високий розмір пені, внаслідок чого утворився істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду позичальника.

Згідно роз’яснень Конституційного суду України, наданих у Рішенні Конституційного суду України 11.07.2013 року у справі № 1-12/2013 № 7-рп/2013 правовідносини про надання споживчого кредиту є договірними, до яких мають бути застосовані, зокрема, як загальні положення Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) про зобов’язання та договір, так і приписи його ч. 2 ст.627 ЦК України щодо необхідності врахування вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Окрім того, Конституційним судом України у зазначеному рішенні вказано, що положеннями частин першої, другої ст. 18 ЗУ "Про захист прав споживачів" встановлено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. 

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача. 

В ч. ч. 3,4 ст. 18 Закону наведено окремі несправедливі умови договору, перелік яких не є вичерпним. 

Пунктом 4 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що для цілей застосування цього закону та пов’язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь - якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Конституційний Суд України виходить з того, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченому у п. 6 ст. 3 ч. 3 ст. 509 та ч. 1, ч. 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності та складовим елементам загального конституційного верховенства права. 

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку створює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов’язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Конституційний Суд України вважає, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту.

На підставі вищевикладеного, керуючись, п. 3.3. Постанови Правління Національного банку України від 06.08.2009 № 461 «Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів»,-

ПРОШУ:

  • Розглянути цю заяву у встановленому законодавством порядку.
  • Провести звірку зобов’язань, сформувати та надати довідку із сумою залишку заборгованості по тілу кредиту, а також процентах, комісіях, штрафах, тощо
  • Зробити перерахунок заборгованості, а саме усі попередні сплачені суми зарахувати в погашення тіла кредиту, та надати інформацію, щодо кінцевої суми залишку по тілу кредита.
  • Припинити нарахування відсотків, пені, штрафних санкцій.
  • Здійснити реструктуризацію кредитного договору для погашення заборгованості рівними частинами.
  • Про результати розгляду мого звернення прошу проінформувати мене письмово, надіславши лист за адресою: ______________

«____» _________2025 рік