Аналіз судового рішення щодо стягнення заборгованості колекторами за кредитним договором: зменшення суми з 92 000 грн до 32 000 грн

У сучасній судовій практиці України все частіше зустрічаються випадки, коли суди зменшують розмір заборгованості за кредитними договорами. Розглянемо конкретний випадок, коли первинна сума заборгованості у 92 000 гривень була судом зменшена до приблизно 32 000 гривень, що відображено у рішенні про часткове задоволення позову ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС».

Законодавче підґрунтя для зменшення суми заборгованості

Можливість зменшення суми заборгованості судом базується на декількох правових нормах:

1. Стаття 551 Цивільного кодексу України — дозволяє суду зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), якщо він значно перевищує розмір збитків та є непропорційним.
2. Стаття 233 ЦКУ — дає право суду визнати правочин недійсним, якщо він вчинений особою під впливом тяжкої обставини на вкрай невигідних умовах.
3. Принцип справедливості та розумності — закріплений у статті 3 ЦКУ як загальна засада цивільного законодавства.

Аналіз судового рішення

У розглянутому рішенні суд задовольнив позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» лише частково, зменшивши суму стягнення до 34 475,60 грн з початкової вимоги близько 92 000 грн. Такі дії суду свідчать про застосування судової дискреції щодо зменшення надмірних штрафних санкцій.

Імовірні підстави для зменшення суми заборгованості:

1. Непропорційність нарахованих штрафів та пені основному боргу. Суд міг встановити, що розмір штрафних санкцій значно перевищував розмір реальної заборгованості за основним боргом.
2. Складне фінансове становище відповідача могло бути враховане судом як пом'якшуюча обставина.
3. Невідповідність умов договору принципу справедливості. Суд міг визнати окремі умови кредитного договору такими, що порушують права споживача фінансових послуг.

ПЕРЕЛІК СУДОВИХ СПРАВ, ЯКІ МИ ВИГРАЛИ - ПЕРЕХОДЬТЕ!

Судова практика щодо зменшення сум заборгованості

Даний випадок не є унікальним у судовій практиці України. Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо можливості зменшення розміру штрафних санкцій:

• У постанові від 02.04.2019 у справі № 917/194/18 Верховний Суд зазначив, що суд має право зменшити розмір неустойки за наявності обґрунтованого клопотання боржника.
• У постанові КЦС ВС від 11.09.2019 у справі № 587/2110/18 суд вказав на необхідність дотримання принципу справедливості та пропорційності при визначенні розміру стягнення.

Практичні поради для позичальників

Для осіб, які потрапили в скрутне фінансове становище та мають заборгованість за кредитом:

1. Звернення до суду з клопотанням про зменшення розміру неустойки — необхідно надати докази своєї неплатоспроможності та непропорційності штрафних санкцій.
2. Залучення кваліфікованого юриста — професійна правова допомога може значно підвищити шанси на зменшення суми заборгованості.
3. Збір доказової бази — документи про доходи, витрати, сімейний стан, стан здоров'я можуть бути враховані судом при зменшенні суми боргу.

Висновки

Рішення суду про зменшення заборгованості з 92 000 грн до 34 475,60 грн є прикладом реалізації судом принципу справедливості та захисту прав споживачів фінансових послуг. Така практика відповідає загальноєвропейським тенденціям захисту прав позичальників та свідчить про поступовий розвиток вітчизняної судової системи в напрямку балансування інтересів фінансових установ та громадян.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 квітня 2025 року        м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючої судді Шатілової Л.Г., за участю секретаря судового засідання Гуриної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миргород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ___________про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду із позовом до ___________про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вимоги мотивує тим, що 14.09.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Морєва В.А. уклали Кредитний договір №153483461 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до п.п. 1.1 Договору, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальнику Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 22000,00 на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. 

Відповідно до п.1.3 Кредитодавець надає перший транш за Договором в сумі 10000,00 грн одразу після укладення Договору, який має бути повернуто до 14.10.2021 року. 

Після вчинення дій відповідача 14.09.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 10000,00 грн. на його банківську картку №4188-37ХХ-ХХХХ-9289 що в свою чергу свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця- ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» В подальшому 18.09.2021 сторони дійшли згоди збільшити суму кредиту до 12000,00грн.

28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, який було неодноразово продовжено додатковими угодами №19 від 28.11.2019; №26 від 31.12.2020; №27 від 31.12.2021; №31 від 31.12.2022; №32 від 31.12.2023 у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передає (відступає) ТОВ «Таліон плюс» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» приймає належні ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в т.ч. і за кредитом відповідача.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанси» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021 року. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.0820-01 та №3 від 30.12.2022 якими продовжено строї дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно , всі інші умови залишились без змін, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанси» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 92466,00.

28.10.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» укладено договір факторингу № 2810/24/Е, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу №2810/Е від 28.10.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 92466,00 грн.

На підставі наведеного, просить суд стягнути з ___________на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором №153483461 від 14.09.2021 року у розмірі 92466,00 грн., та понесені судові витрати.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09.12.2024 року було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.

20.01.2025 року від представника відповідача ___________– адвоката Майорова В.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в нарахуванні процентів після 14.10.2021 року з підстав вказаних в ньому, сплачені проценти врахувати в рахунок погашення тіла кредиту (а.с.97-98).

06.02.2025 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких просив стягнути з ___________на користь позивача заборгованість за кредитним договором №153483461 від 14.09.2021 у розмірі 92466,00 грн та судові витрати, які складаються з судового збору 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 6000 грн. (а.с.100-102).

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав заяву, про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав (а.с. 127).

Відповідач та його представник в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, заяв клопотань до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши надані матеріали і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Морєвою Вірою Андріївною було укладено договір кредитної лінії №153483461. Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 22000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правил надання грошових коштів у позику. Строк кредиту 30 днів до 14.10.2021 року. Виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 135,05 процентів річних, що становить 0,37 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до п.1.14.1 Орієнтовна загальна вартість Кредиту для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п.1.3 Договору, за умови застосування до відносин між сторонами правил нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою, складає 11110,00 та включає в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 1110,00 грн та суму Кредиту у розмірі 10000 грн. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складає 259,90% річних, при цьому загальна вартість першого траншу за кредитом у процентному виражені за строк Дисконтного періоду складає 111,10% від суми першого траншу.

Також договором було погоджено, що проценти нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України (п.4.3) (а.с. 21 зворот – 24).

Відповідно до п.4 ст.11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі Інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність. Закон «Про електронну комерцію» прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа. Правилами до Кредитного договору передбачено, що Позичальник у Заявці зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні Товариству для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту. Позичальник також зобов`язаний оновлювати ці дані в Особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних.

За результатами заповнення Заявки здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація Платіжної картки Позичальника згідно з стандартами відповідних платіжних систем. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається Товариством на підставі обробки персональних даних Позичальника, зазначених в Заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої Позичальником, чи отриманої Товариством з інших джерел (Розділ 3 Правил).

Таким чином ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані Відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику.

Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора МNV9Е6R8. Зокрема, Морєва В.А. вела ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.

Відповідно до п. 4.4 Кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису, Позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон), що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Згідно з ст. 12 вищезгаданого Закону, такі електронні правочини, а також електронні правочини, щодо яких сторони домовилися про підписання, мають бути підписані за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису або іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Одночасно з підписанням договору, Товариство відправило на електронну адресу, вказану Відповідачем у Заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту.

З наданого Позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.

Отже, заповненням анкети-заяви Позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Таким чином, у вказаному Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243ск20). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Ч.1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, Кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов`язок кредитодавця надати кредит та обов`язок позичальника його повернути, та сплатити проценти за користування ним.

Відразу після вчинених дій Відповідача, 14.09.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 10000,00 грн. та 18.09.2021 грошові кошти в розмірі 12000,00 грн на його банківську карту № 4188-37ХХ-ХХХХ-9289 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.42+зворот).

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень .

З урахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, прийняття відповідних умов надання кредиту, а також повідомлення Кредитодавцем у встановленій законом формі всіх умов, які є необхідними відповідно до вимог чинного законодавства України.

28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, який було неодноразово продовжено додатковими угодами №19 від 28.11.2019; №26 від 31.12.2020; №27 від 31.12.2021; №31 від 31.12.2022; №32 від 31.12.2023 у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передає (відступає) ТОВ «Таліон плюс» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» приймає належні ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в т.ч. і за кредитом відповідача (а.с.45-60).

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанси» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021 року. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.0820-01 та №3 від 30.12.2022 якими продовжено строї дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно , всі інші умови залишились без змін, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанси» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 92466,00 грн (а.с.61-68).

28.10.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» укладено договір факторингу № 2810/24/Е, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу №2810/Е від 28.10.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 92466,00 грн. (а.с. 69-75)

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Суд при вирішенні справи користується правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 2024494/16-ц та від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446\15 зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Правом на нарахування компенсаційних втрат, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, позивач не скористався.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

Договір кредитної лінії №153483461 від 14.09.2021 року, був укладений на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 14.10.2021 року, доказів, що строк було продовжено позивачем не надано. Таким чином нарахування відсотків на період понад строку кредитування є незаконним.

Отже, стягненню підлягає заборгованість за Договором кредитної лінії №153483461 від 14.09.2021 року в розмірі 34475,60 грн., що складається з: суми заборгованості за тілом кредиту 22000,00 грн.; суми заборгованості за відсотками 12475,60 грн., що відповідає умовам договору (а.с.76).

За таких обставин, суд приходить до висновку про доцільність ухвалення рішення про задоволення позовних вимог в частині тіла кредиту в повному обсязі та часткового задоволення позовних вимог в частині нарахування відсотків за кредитною угодою.

Крім того, ТОВ «ФК «ЕЙС» у позовній заяві просило суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 гривень.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. до матеріалів справи надано копію договору про надання правничої (правової) допомоги № 30/10/24-01 від 30.10.2024, укладений між адвокатом АБ «Тараненко та партнери» та ТОВ «Фінасова компанія «ЕЙС» (а.с.79-80), протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 30/10/24-01 від 30.10.2024, згідно з яким погоджено вартість послуги з усної консультації в сумі 500,00 грн.; підготовки адвокатського запиту в сумі 500,00 грн., складення позовної заяви в сумі 2500,00 грн., участі в судовому засіданні в сумі 1200,00 грн. ( а.с. 80-зворотна сторона), додаткову угоду № 2 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 30/10/24-01 від 30.10.2024 (а.с. 81-82); Акт прийому-передачі наданих послуг від 30.10.2024 (а.с. 83).

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа не є складною, а також позовні вимоги задоволено частково.

За таких обставин суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 6000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ___________на корить ТОВ ФК«ЕЙС» понесені у цій справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 2236,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Таким чином з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, необхідно стягнути судовий збір у розмірі 903,07 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ЗУ «Про електрону комерцію», ст.ст. 203-205, 207, 514, 626, 639, 1048, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83 ,89, 133, 134, 137, 141, 142, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354-356 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» задовольнити частково.

Стягнути з ___________, 13.10.1987 року народження, РНОКПП___________) на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» (02090, м. Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 153483461 від 14.09.2021 року у розмірі 34475 (тридцять чотири тисячі чотириста сімдесят п'ять) гривень 60 копійок, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 903,07 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2236,80 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02090, м.Київ, вул.Харківське шосе, буд.19, офіс 2005), код ЄДРПОУ 42986956.

Представник позивача: адвокат Тараненко Артем Ігорович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4956 від24.04.2012 року, видане на підставі рішення Київської обласної КДК адвокатури від 24.04.2012 року, адреса 02094 м.Київ, вул. Юрія поправки, 6 оф. 21.

Відповідач: ___________, 13.10.1987 року народження, РНОКПП ___________, адреса Полтавська область, м.___________.

Представник відповідача: Майоров Василь Олександрович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3575 від 25.12.2008 року видане Київською КДКА на підставі рішення №25-30-26 від 25 грудня 2008 року, адреса: 04071 м.Київ,пров. Хорива, 4 кв.25.