Как уменьшить кредит, если коллекторы подали в суд в 2025 (пример решения суда)

В последние годы Национальный банк Украины навел порядок в сфере коллекторской деятельности. Как следствие, крупные компании, такие как «Коллект-Центр», «Кредит-Капитал», «Вердикт-Капитал» и «Европейское агентство по возврату долгов», начали массово подавать иски в суд на заемщиков. Это особенно касается людей, которые официально работают и получают «белый» доход.

Например, компания «Кредит-Капитал» в 2024 году подавала около 3000 исков в месяц. В 2025 году их планируется увеличить до 5000 в месяц. Другие крупные игроки, такие как «ВЕСТА» и «Вердикт-Капитал», проходят процедуру банкротства и готовятся продать кредитные портфели новым кредиторам. В то же время микрофинансовые организации (МФО) активно передают проблемные кредиты коллекторам.

ПЕРЕЛІК СУДОВИХ СПРАВ, ЯКІ МИ ВИГРАЛИ - ПЕРЕХОДЬТЕ!

Эта статья поможет заемщикам разобраться в ситуации и получить ответы на актуальные вопросы:

1. Что делать, если банк подал в суд?

2. Что происходит после судебного разбирательства по кредиту?

3. Какие права и ограничения есть у коллекторов?

4. Когда МФО подают иски?

5. Как списать долги через процедуру банкротства физического лица?

6. Как уменьшить сумму долга через суд?

7. Как правильно договориться с коллекторами?

8. Сколько времени занимает рассмотрение дела в суде?

Mayorov V1

Мы предоставляем комплексные юридические услуги в случае судебного иска от коллекторов

1. Снижение начисленных процентов через суд

2. Помогаем оспорить неправомерно начисленные проценты, которые коллекторы насчитали после истечения срока возврата кредита.

3. Закрытие кредита с дисконтом

4. Содействуем в урегулировании долга: часть суммы погашается, а оставшаяся часть списывается.

5. Отсрочка вступления судебного решения в силу. Обеспечиваем ведение дела таким образом, чтобы у вас было 5-6 месяцев на подготовку до исполнения решения суда.

6. Подготовка пакета документов для самостоятельной защиты

Мы составляем:

- отзыв на иск;

- возражения на доводы истца;

- запрос на предоставление доказательств;

- заявление о пересмотре заочного решения;

- апелляционную жалобу на решение суда о взыскании кредита.

Все документы сопровождаются подробной инструкцией по самостоятельному ведению дела.

Что делать, если банк подал на вас в суд в 2025 году?

1. Изучите документы. Получите копии иска, кредитного договора и расчёта задолженности. Обычно эти документы направляются судом по адресу вашей регистрации.

2. Если документы не получены. Обратитесь в суд лично, чтобы ознакомиться с материалами дела.

3. Альтернативный вариант. Зарегистрируйтесь в Электронном суде и загрузите необходимые документы. Однако помните: регистрация запускает процессуальные сроки с момента отправки документов. Иногда лучше этого избегать.

Отправьте документы на анализ нашим юристам

Свяжитесь с нами через Viber: 063-595-87-10, и мы поможем вам разобраться в вашей ситуации.

Что будет после суда по кредиту?

Если не предпринимать никаких действий, суд быстро примет решение, после чего коллекторы начнут исполнительное производство. Это может повлечь за собой следующие последствия:

- Арест банковских счетов.

- Арест имущества.

- Удержание 20% от заработной платы.

- Дополнительные расходы: исполнительный сбор (10% от суммы долга) и услуги адвокатов коллекторов (7 000–15 000 грн).

На этом этапе договориться о списании части долга будет крайне сложно.

Что не имеют права делать коллекторы?ʼ

1. Ограничение контактов. Запрещено звонить на рабочее место, родственникам, а также в ночное время.

2. Запрет угроз и шантажа. Коллекторам запрещено угрожать физической расправой, порчей имущества или разглашением конфиденциальной информации.

3. Обязанность предоставления достоверной информации. Коллекторы обязаны предоставлять точные данные о сумме долга, условиях его погашения и других существенных условиях договора.

4. Реестр коллекторских компаний. Создание реестра позволяет контролировать деятельность коллекторов и привлекать их к ответственности за нарушение закона.

Когда МФО подают в суд?

Чаще всего МФО подают иск через 6 месяцев после возникновения задолженности или продают долг коллекторам. Такой срок выбирается не случайно:

Исчерпание досудебных процедур: За полгода кредитор обычно пробует связаться с должником всеми возможными способами, предлагает реструктуризацию долга и другие варианты урегулирования.

Увеличение суммы долга: За этот период сумма долга значительно растет из-за начисления штрафов, пени и других санкций, что делает долг более выгодным для взыскания через суд.

Оптимизация затрат: Судебный процесс для кредитора — это расходы. Подав иск, кредитор рассчитывает минимизировать свои затраты, надеясь, что должник добровольно погасит долг после получения искового заявления.

Что будет, если не платить коллекторам?

Это зависит от срока договора. Коллекторы имеют право начислять проценты только в пределах срока кредита. Например, если кредит оформлен на 30 дней, проценты начисляются только за эти 30 дней, не больше. Если дело дойдет до суда, взысканию подлежат проценты только за срок кредитования.

У коллекторов есть два пути:

Подать в суд для взыскания долга (невыгодно, если должник официально не трудоустроен).
Договориться с должником о погашении долга со скидкой.

Что говорить в суде?

Обычно суд ориентируется на письменные пояснения (отзыв на иск), в которых излагается ваша позиция по делу. После получения судебного определения у вас будет 15 дней на подачу отзыва. В отзыве необходимо указать возражения и предоставить доказательства погашения кредита.

Что будет, если не явиться в суд по кредиту?

Скорее всего, суд вынесет заочное решение. Это означает, что вы сможете пересмотреть его в суде первой инстанции, а не в апелляции. Заочное решение суда не является самым неблагоприятным вариантом для должника.

Сколько времени рассматривается дело в суде?

Если не предпринимать никаких действий, суд может вынести решение за 2 месяца.

Если активно участвовать в процессе, рассмотрение дела займет 5–7 месяцев.

Какой максимальный процент могут начислить МФО?

МФО могут начислять проценты только до срока возврата кредита.

Почему коллекторы не подают в суд?

Коллекторы избегают подачи иска в следующих случаях:

- Маленькая сумма кредита.

- Истечение срока исковой давности.

- Должник официально не работает и не имеет имущества.

Что происходит с кредитами, если банк ликвидируют?

В случае ликвидации банка кредиты продаются коллекторам через аукционы пакетами. Это означает, что долги не аннулируются.

Когда суд приостанавливает производство по делу?

Суд может приостановить производство в следующих случаях:

- Смерть физического лица или объявление его умершим.

- Необходимость назначения или замены законного представителя стороны.

- Объективная невозможность рассмотрения дела до разрешения другого дела.

- Обращение сторон с просьбой предоставить время для примирения (в том числе через медиацию).

- Решение о мирном урегулировании спора с участием судьи — до завершения процесса урегулирования.

- Заболевание участника дела (подтвержденное медицинской справкой).

- Длительная командировка участника дела, если суд считает его личное участие обязательным.

- Пребывание участника на альтернативной или срочной военной службе вне места жительства.

Последствия приостановления производства:

Остановка рассмотрения дела: Суд прекращает все процессуальные действия до устранения причин приостановления.

Изменение процессуальных сроков: Все сроки для процессуальных действий прерываются на время приостановления.

Как узнать о приостановлении производства?

Официальное уведомление суда: Должник и его представитель получают уведомление о приостановлении.

Личный кабинет в электронной системе суда: Если дело ведется в электронном формате, информацию можно проверить в личном кабинете.

Пример решение о списании всех кредитов через банкротство физических лиц

sidorova b

Пример отзывы на иск коллектором о взыскании кредита

Позивач: ТОВ «Коллект Центр»

01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306

ЄДРПОУ:44276926

044-374-16-16

Відповідач:_____________________

Заперечення

Кредитний договір укладений 06 січня 2020 року на 30 календарних днів за процентною ставкою 1.75 процентів на день. 30 календарних днів – це саме строк користування кредиту.

Розрахунок заборгованості складений на 10 березня 2023 року.

Кредит надавався на 30 календарних днів, а нарахування заборгованості за три роки.

Після закінчення строку повернення кредитного договору, кредитор не має право нараховувати проценти та неустойку, оскільки наслідками настання строку виконання кредитного зобов’язання в повному обсязі є припинення нарахування процентів кредитором - цей висновок визначений в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018р. по справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10 цс 18), пункт 91 якої визначає: «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється». Вказана судова практика є сталою та систематично застосовується.

Постанова КГС ВС від 15.06.2023 № 908/2187/21:

Суддя-доповідач: Пєсков В. Г.

Пред`явлення кредитором до позичальника вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для нарахування процентів за підвищеною ставкою, передбаченою договором, з посиланням на ст. 625 ЦК України, оскільки такі проценти є підвищеними процентами основного зобов`язання, фактично - договірні проценти за "неправомірне користування". Натомість основне зобов`язання з нарахування будь-яких договірних процентів припиняється саме пред`явленням кредитором до позичальника вимоги про дострокове погашення кредиту.

Таким чином, нараховані проценти після 28 березня 2020 року неправомірні.

Позивач має право лише на стягнення 2800 грн та процентів у розмірі 1.75 за кожен день на протязі 30 днів.

2800 грн + (1.75 * 30) = 4270 грн.

На вказану заборгованість спливла позовна давність.

На підставі викладеного,

ПРОШУ:

Долучити пояснення до справи;
Застосувати строк позовної давності до всіх вимог позивача;
Відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Справу прошу розглядати без відповідача. Проти вимог заперечую повністю. Проти винесення заочного рішення не заперечую.

27/09/2023 рік _______ Представник Майоров В.О.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 жовтня 2024 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Шатілової Л.Г.,

за участю секретаря судового засідання Гуриної В.М.,

представників позивача Воронкова О.М.,Сердійчука О.Л.,Ткаченко М.М., Змієвської Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миргороді в режимі відеоконференції цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

встановив:

Представник ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою. В обґрунтування позову зазначив, що 14.09.2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №3170818. Договір був укладений в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п.1 ст.3, п. 12 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 ЦК України.

Відповідно до даного договору кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 5000 грн., а відповідач зобов`язався повернути позикодавцю кошти в термін до 29.09.2021 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 0,01000 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики; 1,99000% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики; 1,99000% від суми позики за кожен день користування позикою; фіксований 1.01% від суми позики за кожен день з моменту прострочення сплати суми позики та процентів за користування позикою.

У подальшому, на підставі укладеної (укладених) між сторонами додаткової угоди (додаткових угод) до договору позики строк позики продовжився.

09.02.2022 року між ТОВ "МАНІФОЮ" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено договір факторингу №09/02-2022, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у т.ч. за Договором позики №3170818 від 14.09.2021, що укладений між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 .

10.01.2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" було укладено договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023, за яким ТОВ "Вердикт Капітал" відступило позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли за договором про надання Договору позики № 3170818 від 14.09.2021 року.

Позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 09.01.2024 року виникла заборгованість, яка в межах вимог позивача становить 65735,00 грн., але враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 30385,00 грн. з яких: заборгованість за кредитом (тіло кредиту) 5000,00 грн., заборгованість за відсотками 25385,00 грн.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору 3028,00 грн та 13000,00 грн витрат понесених на правову допомогу.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05.02.2024 року справу за вищевказаним позовом постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення (викликом) сторін.

27.03.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, поданий його представником адвокатом Майоровим В.О. У відзиві зазначено, що позовні вимоги є незаконними та такими, що порушують норми чинного законодавства, а саме: проценти та неустойка нараховані за період після спливу строку повернення кредитних коштів, що суперечить судовій практиці ВП Верховного суду; кредитні правовідносини регулюються договорами та правилами кредитування, які не були підписані позивачем; в справі відсутні докази, що грошові кошти були перераховані на розрахунковий рахунок позивача. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог. (а.с.72-73).

05.06.2024 від представника позивача надійшли пояснення у справі в порядку ст. 43 ЦПК України, в яких зазначив наступне. 14.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 3170818, який було укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч.6 і 12 п. 1 ст. 3. п. 12 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України).

Пунктом 2.3. Договору позики встановлені параметри позики: тип позики: короткострокова: мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника: сума позики: 5000 грн. строк позики: до 29.09.2021 року (15 днів). Нарахування відсотків нараховується на період фактичного користування коштами, а, відповідно, посилання на 15-тиденний строк є безпідставним з огляду на те. що відповідач, порушуючи свої зобов`язання, користувався коштами й після встановленого строку користування позики. Даний договір підписаний відповідачем, і отже умови договору йому були відомі та зрозумілі. Товариство належним чином виконало свої зобов`язання за Договором кредиту, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору кредиту, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Відповідачка отримала кредитні кошти і у неї виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку товариству не повернуті, тож позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів. Відповідачка здійснила дії. спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення анкети-заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначила інформацію щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти 5 000,00 гри, на картку 418837* 9289.

06.06.2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Майорова В.О., надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній зазначив, що проценти нараховані з 09.02.2022 по 09.01.2023 рік і посилаючись на перехідні положення ЦПК України наголошував на тому, що відповідач звільняється від відповідальності за ст. 625 ЦК України. Картка на яку були перераховані п`ять тисяч гривень не ідентифікована, квитанція про переказ відсутня, також відсутні докази відповідно до стандартів бухгалтерського обліку. Вказав, що його довіритель не отримувала грошові кошти, банківська картка їй не належить, просив відмовити у стягненні коштів в повному обсязі, справу розглянути без їх участі (а.с.101-102).

Представник позивача в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав вказаних у позовній заяві. 09.10.2024 року надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задоволити (а.с. 144).

Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Майоров В.О. подали заяву про розгляд справи без їх участі, просили відмовити у стягнені коштів в повному обсязі (а.с.102).

Заслухавши пояснення представників позивача, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

14.09.2021 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №3170818, відповідно до умов якого остання отримала позику в розмірі 5000,00 грн. Строк позики до 29.09.2021 року (15 днів).

Згідно п. 2.4.2. Договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 1,01000% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.

Відповідно до п 2.4.3. Договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99000% від суми позики за кожен день, користування позикою в межах повного строку позики.

Згідно п. 2.4.4. Договору позики базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою.

Відповідно до п. 2.5. Договору позики розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми Позики та процентів за користування позикою.

Згідно п. 2.6. Договору позики позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання договору. Пунктами 3.1. та 3.2, Договору позики визначені проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику.

ТОВ «МАНІФОЮ» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за Договором позики №3170818 від 14.09.2021 року виконало та надало їй кредит в сумі 5000,00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 26.04.2023 року (а.с.16). На запит суду АТ «Райффайзен Банк» направив виписку про рух коштів по рахунку № НОМЕР_2 (картка № НОМЕР_1 ), який належить ОСОБА_1 за період 14.09.2021 по 10.07.2024 року , згідно якого 14.09.2024 року на картку було перераховано 5000,00 (а.с.138-139).

29.09.2021 року сторони уклали додаткову угоду №1 до вказаного договору, якою погодили продовжити строк позики на 30 днів, до 29.10.2021 року, середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий: 1, 99000 % (а.с.14).

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором позики станом на 09.02.2022 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 15485,00 грн., з яких 5000,00 грн заборгованість по основній сумі кредиту, 10485,00 грн заборгованість за процентами (а.с.17 зворот -18).

09.02.2022року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №09/02-2022, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у т.ч. за Договором позики №3170818 від 14.09.2021 року, що укладений між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 (а.с.21-23). Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №09/02-2022 від 09.02.2022 року ТОВ «МІНІФОЮ» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» вимогу заборгованості відносно ОСОБА_1 , в загальній сумі 15485,00 грн., що складається 5000,00 грн. заборгованість за сумою позики, 7960,00 грн заборгованість за процентами за користування позикою, 2525,00 заборгованість з процентами за прострочену позику (а.с.26).

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір №10-01/2023, згідно з умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступив ТОВ «Коллект Центр» права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за Договорами Позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них (а.с. 27-32).

Відповідно до Реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики №3170818, в загальному розмірі 65735,00 гривень, з яких 5000,00 грнзаборгованість за основним зобов`язанням; 60735,00 грнзаборгованість по нарахованим процентам (а.с.32 зворот-33).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 3ст. 512 ЦК Українипередбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта)може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції(оферти)у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 вказаного закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Вказаний висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа № 524/5556/19, провадження № 61-16243св20, а саме суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Відтак суд робить висновок про належне укладення кредитного договору№ 3170818 від 14.09.2021 про отримання відповідачем ОСОБА_1 кредиту у ТОВ "МАНІФОЮ".

Твердження представника відповідача про те, що даний кредитний договір оформили шахраї, стороною відповідача не доведений. Наданий витяг з ЄРДР від 21.09.2021 року містить інформацію про вчинений злочин, що стосується крадіжки грошових коштів ОСОБА_1 , які знаходилися на картці АТ «Приватбанк», а не про шахрайські дії направлені на отримання кредиту в розмірі 5000,00 в ТОВ «МАНІФОЮ» (а.с.67)

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українимає бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

У Договорі позики №3170818 від 14.09.2021 року сторони визначили строк позики до 29.09.2021 року (15 днів), а додатковою угодою № 1 від 29.09.2021 до договору позики сторони продовжили строк позики на 30 днів до 29.10.2021 року.

Отже, суд не може погодитися з розрахунком заборгованості ТОВ «Коллект Центр» заявленим у позовній заяві, який позивач обчислив на день набуття ним права вимоги за договором позики.

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов Договору позики №3170818 від 14.09.2021 року становить 2985,00 грн. за період з 14.09.2021 по 29.10.2021 року , відповідно до Графіку обов`язкових платежів за договором позики та Графіку обов`язкових платежів за Додатковою угодою №1 до Договору позики №3170818 від 14 вересня 2021 року (а.с. 10,11,15)

Оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання по погашенню заборгованості за Договором позики №3170818 від 14.09.2021 року, внаслідок чого кредитна заборгованість становить 7992,50 грн., яка складається з 5000, 00 грн.заборгованості за тілом кредиту, 2985,00 грнзаборгованості за відсотками, тому дана заборгованість підлягає стягненню з відповідача, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на правову допомогу, суд дійшов наступного висновку.

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі.

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано договір про надання правової допомоги №02-01/2023 від 02.01.2023 року укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; заявка на надання юридичної допомоги №788 від 02.01.2024 року, яким сторони обумовили обсяг та вартість послуг правничої допомоги; платіжну інструкцію №0406030000 від 10.01.2024 року, згідно з якою ТОВ «Коллект Центр» здійснило оплату гонорару на рахунок АО «Лігал Ассістанс» в сумі 51 000,00 грн.; витяг з акту про надання юридичної допомоги від 08.01.2024.

За змістом ч.4ст. 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07. 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Закон України «Про судоустрій і статус суддів»встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, а також ураховуючи критерій складності справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про достатність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251. 252, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 626, 628, 631, 638, 639, 641, 642, 1048, 1049, 1054, 1056-1, 1082 ЦК України, ст.ст. 2, 12, 81,78, 81, 133, 137, 258,259,264,265,272,273,354, ЦПК України , суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза договоромпозики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за Договором позики № 3170818 від 14.09.2021 у сумі 7985 ( сім тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок, що складається: 5000,00 грн заборгованість за кредитом ( тіло кредиту), 2985,00 грн. заборгованість за відсотками.

Головному управлінню Державної казначейської служби України у Полтавській області повернути повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір, який було сплачено на р/р UA768999980313181206000016305, отримувач платежу ГУК у Полт.обл/Миргород р-н/22030101, за платіжною інструкцією №0409430088 від 25 січня 2024 року в розмірі 795 (сімсот дев`яносто п`ять) гривень 74 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр"5000,00 грн судових витрат на правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Представник відповідача: адвокат Майоров Василь Олександрович, свідоцтво на право на заняття адвокатською діяльністю №3575 від 25 грудня 2008 року видане Київською міською КДКА на підставі рішення №25-30-26 від 25 грудня 2008 року, адреса 04116 м.Київ, р-н Шевченківський, просп. Перемоги, 2 оф. 75.

Суддя: Л. Г. Шатілова

Что делать, если коллекторы подали в суд: анализ практики и советы

В современных условиях многие граждане сталкиваются с ситуацией, когда коллекторские компании обращаются в суд с требованиями о взыскании задолженности. Это вызывает множество вопросов: как защитить свои права, что делать при получении повестки и как снизить долг?

Проблематика
Одним из ярких примеров является дело №191/1501/23, которое рассматривалось Синельниковским городским судом Днепропетровской области. В этом деле ООО "Финансовая компания «Девропейская агенция по возврату долгов»" подала иск против гражданки с требованием взыскания задолженности по нескольким кредитным договорам. В результате пересмотра заочного решения долг был уменьшен почти в три раза.

Что делать, если коллекторы подали в суд?

Не игнорируйте повестки и судебные документы. Игнорирование судебных вызовов может привести к вынесению заочного решения в пользу коллекторов. Обязательно ознакомьтесь с содержанием иска.
Проверьте обоснованность требований. Коллекторы часто начисляют неоправданно большие суммы штрафов, пеней и процентов. В соответствии с Законом Украины "О защите прав потребителей" (статья 18), условия договора, предусматривающие чрезмерные компенсации, признаются несправедливыми.
Подайте отзыв на исковое заявление. В отзыве укажите на возможные нарушения, в том числе ненадлежащее информирование, завышенные начисления или нарушение сроков исковой давности.
Обратитесь за помощью к юристу. Квалифицированный юрист поможет составить отзыв, собрать доказательства и представить ваши интересы в суде.

Как суд может уменьшить долг?
На практике суды часто признают требования коллекторов завышенными. В деле №191/1501/23 долг гражданки был снижен с более чем 50 тысяч гривен до менее 17 тысяч гривен. Это стало возможным благодаря выявлению несправедливых условий договора и завышенных начислений.
Важным фактором стало обращение к правовой позиции Верховного Суда, который указал, что право кредитора на начисление процентов прекращается по завершении срока кредитования (Постановление Большой Палаты Верховного Суда от 28 марта 2018 года по делу №444/9519/12).

Выводы и рекомендации
Если коллекторы подали на вас в суд, не стоит паниковать. Используйте свои права для защиты: изучите иск, подайте отзыв и требуйте справедливого судебного разбирательства.
Помните, что законы Украины стоят на вашей стороне. В случае выявления нарушений со стороны коллекторов или несправедливых условий договора, суд может существенно снизить размер долга, как это произошло в деле №191/1501/23.
Главное — действовать своевременно и воспользоваться помощью специалистов для достижения наилучшего результата.

Відносини з банками