Колектори Кредит-Капітал зазнали поразки: суд відмовив у стягненні кредитної заборгованості 2025

У судовій практиці нерідко трапляються випадки, коли фінансові установи, зокрема колекторські компанії, звертаються до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Проте, далеко не завжди такі позови закінчуються на користь кредиторів. Одним із показових прикладів є нещодавнє рішення суду, ухвалене на користь позичальника, якому було відмовлено у задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з резолютивною частиною судового рішення, в задоволенні позову ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» до позичальника про стягнення заборгованості було відмовлено повністю. При цьому, суд ухвалив рішення про невідшкодування судових витрат позивачу.

ПЕРЕЛІК СУДОВИХ СПРАВ, ЯКІ МИ ВИГРАЛИ - ПЕРЕХОДЬТЕ!

Дане судове рішення є важливим прецедентом, що підкреслює необхідність ретельного аналізу колекторськими компаніями правових підстав для звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості. Відмова у задоволенні позову може бути зумовлена цілою низкою факторів, серед яких:

• Неналежне оформлення кредитних договорів: Суд може визнати кредитний договір недійсним або таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема щодо істотних умов кредитування, порядку нарахування відсотків та штрафних санкцій.
• Пропуск строків позовної давності: Цивільним кодексом України встановлено строки, протягом яких кредитор може звернутися до суду за захистом свого права. У разі пропуску цих строків без поважних причин, суд має право відмовити у задоволенні позову.
• Відсутність належних доказів заборгованості: Позивач зобов'язаний надати суду беззаперечні докази існування та розміру заборгованості відповідача. У разі недостатності або неналежності таких доказів, суд може відмовити у задоволенні позову.
• Порушення прав споживачів фінансових послуг: Законодавство України передбачає ряд прав для споживачів фінансових послуг, порушення яких кредитором може стати підставою для відмови у задоволенні його позовних вимог.
• Передача права вимоги з порушенням законодавства: У випадку, коли колекторська компанія набула право вимоги за кредитним договором від первісного кредитора, суд може досліджувати законність такої передачі. У разі виявлення порушень, позов колекторської компанії може бути відхилено.

Право на оскарження:

Судовим рішенням також визначено порядок його оскарження. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» має право подати апеляційну скаргу на це рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду у справі за позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» до позичальника є важливим сигналом для колекторського ринку. Воно демонструє, що суди уважно ставляться до обґрунтованості вимог кредиторів та готові захищати права боржників у разі виявлення порушень з боку фінансових установ. Боржникам, які опинилися у подібній ситуації, рекомендується ретельно аналізувати отримані позовні заяви та за необхідності звертатися за кваліфікованою юридичною допомогою для захисту своїх прав та законних інтересів у суді.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Рудалєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Бас В.Г.,

сторони у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Лубни Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

28 жовтня 2024 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі суд) звернулося ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» (юридична адреса: 79018, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок №1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236)(далі позивач) із позовом до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 )(далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд: 

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» (79018, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок №1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором №97163915000 від 22 грудня 2022 року у сумі 67 208 (шістдесят сім тисяч двісті вісім) гривень 11 (одинадцять) копійок та судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок. 

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УКРСИББАНК» (АТ або первісний кредитор) та відповідачем 22 грудня 2022 року було укладено договір-анкету про відкриття №97163915000, відповідно до умов якого відповідач отримав у борг кошти у сумі 9 600,00 грн. та зобов`язувався повернути отримані кошти не пізніше 05 січня 2023 року.

29 серпня 2023 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УКРСИББАНК» (первісним кредитором) та позивачем укладено Договір факторингу № 253 (далі договір факторингу), відповідно до якого первісний кредитор відступив позивачу права вимоги за кредитними договорами, у тому числі, до відповідача.

Унаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором у нього виникла заборгованість перед первісним кредитором. За результатами укладення між первісним кредитором та позивачем договору факторингу право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором перейшло до позивача.

Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми статей 512, 514, 1082 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) щодо правових наслідків відступлення права вимоги; статей 626, 627, 628, 629 ЦК України щодо обов`язковості умов укладених договорів; статей 1049, 1050, 1054 ЦК України щодо особливостей укладення та виконання кредитних договорів; статей 526, 625 ЦК України щодо обов`язковості виконання боржником узятих на себе зобов`язань за договором.

12 лютого 2025 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він не погодився із позовом, мотивуючи тим, що нарахування відсотків за користування кредитом позивачем поза межами дії кредитного договору, не відповідає чинному законодавству та практиці Верховного Суду. Крім того, нараховані відсотки на залишок тіла кредиту є непомірно високими та суперечать принципам розумності та добросовісності.

Заяви, клопотання учасників справи

03 та 16 грудня, 03 та 28 лютого, 31 березня 2024 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги просить задовольнити та проти винесення заочного рішення не заперечує.

27 грудня 2024 року від представника відповідача надійшла заява про вступ у справу як представника.

12 лютого 2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 31 жовтня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цій справі, ухвалив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін, судове засідання призначив на 02 грудня 2025 року.

Розгляд справи відклався на 16 грудня, 30 грудня 2024 року, 12 лютого, 13 березня, 16 квітня та 21 квітня 2025 року у зв`язку із неявкою учасників справи та клопотанням учасників справи про відкладення розгляду справи.

У зв`язку із тим, що відповідач, повідомлений належним чином, не з`явився у судове засідання, надав відзив на позовну заяву, просив справу розглядати без його/ представника участі, а позивач не заперечує, суд розглядає справу та ухвалює рішення на підставі документів, що в ній містяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

22 грудня 2020 року ОСОБА_1 (відповідач) надіслав АТ «Укрсиббанк» (далі первісний кредитор або Банк) Анкету-заявку на надання споживчого кредиту - кредитного ліміту сумою 9 600,00 грн на 24 місяці та підписав Договір-анкету про відкриття та комплекснерозрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови користування (з Правилами) № 97163915000 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.2 Договору Банк надає ліміт овердрафту (кредит) позичальнику (відповідачу), а позичальник зобов`язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених цим Договором та Правилами (які з моменту підписання Договору стають їх невід`ємною частиною). Ліміт кредитування - 9 600,00 грн (пункт 2.1.1 Договору). Строк дії ліміту кредитування - з дати укладення Договору (22 грудня 2020 року) до 05 січня 2023 року (пункт 2.1.1 Договору). Процентна ставка за кредитом 55% річних (пункт 2.1.4 Договору).

На виконання умов Договору Банк періодично направляв відповідачу інформацію про рух коштів по рахунку картки з лімітом. 

11 грудня 2021 року кредитний ліміт з 9 600,00 грн був збільшений до 120 000,00 грн, про що відповідачу надіслано інформацію про рух коштів з 11 грудня 2021 року до 10 січня 2022 року.

З 05 січня 2023 року (як вбачається з інформації про рух коштів по рахунку картки з лімітом) термін дії Договору продовжено до 05 січня 2025 року зі встановленим раніше кредитним лімітом 120 000,00 грн.

29 серпня 2023 року між первісним кредитором (банком) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (позивач) було укладено Договір факторингу № 253 (далі договір факторингу), відповідно до умов якого Банк передав за плату позивачу заборгованість за кредитними договорами.

Згідно з Актом приймання -передачі Права вимоги та Витягом з Реєстру боржників до договору факторингу позивачу було передано право вимоги до відповідача за Договором. Сума заборгованості склала 67 208,11 грн, з яких: 41 974,80 грн заборгованість за основним боргом, 25 233,31 грн заборгованість за відсотками.

Такий же розрахунок заборгованості позивач зазначив на дату подання позовної заяви до суду.

25 жовтня 2024 року позивач надіслав відповідачу досудову вимоги із пропозицією сплатити заборгованість за Договором.

Отже, суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов`язані із невиконанням останнім зобов`язань заукладеним ним Договором.

Вказані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) станом на дату виникнення спірних правовідносин.

Не погоджуючись із відповідачем, який не сплатив заборгованість за Договором, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Норми права, які застосував суд

Згідно зі статею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оцінка суду

Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя статті 263 ЦПК України).

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналізуючи законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні вимог позивача слід відмовити з огляду на таке.

Передусім суд зазначає, що відповідно до змісту статей 526, 527, 530, 627, 628 ЦК України договір є обов`язковим до виконання на умовах, які ним визначені, а прийняті на себе контрагентами зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, звертає увагу суду на те, що відповідач не виконує умови укладеного ним Договору, а тому з урахуванням договору факторингу заборгованість слід стягнути у судовому порядку.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що строк дії Договору скінчився, законодавство України та чинна судова практика свідчать про заборону нараховувати проценти за користування коштами поза межами дії Договору

Суд, оцінюючи докази, що містяться в матеріалах справи, чинне законодавство України із вказаного спірного питання, дійшов наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи та було зазначено вище, між Банком та відповідачем було укладено Договір з кредитним лімітом 9 600,00 грн строком на 24 місяці під 55 % річних. Про використання наданого кредитного ліміту відповідач постійно повідомлявся банком. При цьому, із інформації про рух коштів по рахунку картки з лімітом, вбачається, що з грудня 2021 року кредитний ліміт з 9 600,00 грн був збільшений до 120 000,00 грн, а з січня 2023 року - термін дії Договору продовжено до 05 січня 2025 року зі встановленим раніше кредитним лімітом 120 000,00 грн.

Проте, у матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують збільшення кредитного ліміту відповідачу, а також продовження дії його кредитної картки. Крім того, відсутні розрахунки (Банку як первісного кредитора чи позивача) заборгованості з підтвердженням проведеного збільшення кредитного ліміту та продовження дії кредитної картки. Це також робить неможливим проведення судом самостійно розрахунків заборгованості, яка підлягає стягненню.

Незважаючи на те, що позивач у встановленому Цивільним кодексом України та договором факторингу порядку отримав право вимоги до відповідача за його заборгованістю за Договором, його вимоги щодо розміру заборгованості не підтверджуються належними, допустимим та достатніми доказами.

За вказаного вище правового врегулювання, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач заперечуючи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам позивача, відповідача та доказам, що це підтверджують, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню. 

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, а витрати, пов`язані із розглядом справи, відсутні, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню відповідачем не підлягають.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 514, 516, 516, 527, 530, 627, 628, 617, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Судові витрати не відшкодовуються.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: undefined

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України: 

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ», адреса місця знаходження: Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок №1, корпус № 28, ЄДРПОУ - 35234236;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Л.В. Рудалєва