ЗАСТОСУВАННЯ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ ПО КРЕДИТНИХ ДОГОВОРАХ ПІСЛЯ ВИНЕСЕННЯ ЗАОЧНОГО РІШЕННЯ: ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ ЗАХИСТУ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ
Автор: Майоров Василь Олександрович
Кандидат юридичних наук, керуючий партнер ЮФ "MK Partners"
Дата публікації: вересень 2025 року
АНОТАЦІЯ
Стаття присвячена комплексному аналізу правових механізмів застосування позовної давності по кредитних договорах після винесення заочних рішень судами. Розглянуто еволюцію судової практики Верховного Суду України щодо можливості заявлення позовної давності на різних стадіях судового процесу. Особливу увагу приділено стратегіям захисту позичальників та поручителів від необґрунтованих стягнень кредитних установ та колекторських агентств.
Ключові слова: позовна давність, кредитний договір, заочне рішення, захист позичальника, судова практика, Верховний Суд України.
ВСТУП
Інститут позовної давності у кредитних правовідносинах займає особливе місце у системі захисту прав позичальників. У сучасних умовах економічної нестабільності та активної діяльності колекторських агентств питання правильного застосування норм про позовну давність набуває критичного значення для забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржників.
Проблематика особливо загострилась у зв'язку з широким застосуванням банками та колекторськими компаніями практики отримання заочних рішень без належного повідомлення відповідачів про час та місце судових засідань. Така практика фактично позбавляла позичальників можливості реалізувати своє право на застосування позовної давності, що суперечить фундаментальним принципам справедливого судочинства.
1. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ У КРЕДИТНИХ ПРАВОВІДНОСИНАХ
1.1. Нормативне регулювання
Інститут позовної давності в Україні регулюється главою 19 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Стаття 257 ЦК України встановлює загальний строк позовної давності у три роки, який застосовується і до кредитних правовідносин, якщо інше не передбачено законом.
Особливе значення має стаття 267 ЦК України, яка передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Це положення є ключовим для розуміння процесуальних аспектів застосування позовної давності.
1.2. Види застосування позовної давності по кредитах
Судова практика виділяє три основні варіанти застосування позовної давності у кредитних спорах:
1.2.1. Позовна давність на весь обсяг кредитного зобов'язання
Цей варіант застосовується у випадках, коли строк позовної давності спливає повністю щодо всього кредитного зобов'язання. За таких обставин суд відмовляє кредитору у стягненні:
- Основної суми боргу (тіла кредиту)
- Процентів за користування кредитом
- Неустойки (штрафів, пені)
- Інших додаткових платежів
1.2.2. Часткове застосування позовної давності
Даний підхід передбачає застосування позовної давності до окремих місячних платежів по кредиту. Суд аналізує кожний прострочений платіж окремо та визначає, чи сплив строк позовної давності щодо конкретного платежу. Це дозволяє частково зменшити кредитну заборгованість.
1.2.3. Позовна давність щодо стягнення на предмет іпотеки
У випадку іпотечного кредитування може застосовуватися позовна давність безпосередньо на право стягнення заставленого майна. Це особливо актуально у контексті застосування позасудового порядку звернення стягнення, передбаченого статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
2. ЕВОЛЮЦІЯ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
2.1. Позиція Верховного Суду до 2018 року
До 2018 року судова практика характеризувалася суворим підходом до можливості заявлення позовної давності. Ключовою стала постанова Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року у справі №6-780цс15, де було зазначено, що позовна давність є інститутом матеріального права, а тому не може розглядатися в апеляційному порядку.
Така позиція створила серйозні проблеми для позичальників, оскільки:
- Банки та колекторські агентства отримували заочні рішення без належного повідомлення відповідачів
- Позичальники позбавлялися можливості заявити позовну давність на стадії апеляційного оскарження
- Створювалась нерівність процесуальних можливостей сторін
2.2. Зміна практики з 2018 року
У 2018 році новий склад Верховного Суду переглянув свою позицію щодо можливості заявлення позовної давності після винесення заочного рішення. Було встановлено, що якщо:
- Суддя першої інстанції не повідомив належним чином відповідача про час слухання справи
- Було прийнято заочне рішення без участі відповідача
- Відповідач не мав реальної можливості заявити позовну давність
То у таких випадках позичальник отримує право:
- Заявити позовну давність у заяві про перегляд заочного рішення
- У разі відмови суду в перегляді - заявити позовну давність в апеляційній скарзі на заочне рішення
2.3. Правове обґрунтування зміни практики
Зміна судової практики була обґрунтована необхідністю забезпечення:
- Принципу змагальності судового процесу
- Рівності процесуальних прав сторін
- Права на справедливий судовий розгляд
- Ефективного захисту порушених прав
3. ПРОЦЕСУАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ ЗАХИСТУ ПІСЛЯ ЗАОЧНОГО РІШЕННЯ
3.1. Заява про перегляд заочного рішення
Відповідно до статей 280-284 ЦПК України, відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення протягом одного місяця з дня його проголошення або з дня отримання його копії.
Підстави для перегляду заочного рішення:
- Неналежне повідомлення про час та місце судового засідання
- Наявність поважних причин неявки до суду
- Наявність обставин, які можуть вплинути на результат розгляду справи
Особливості заявлення позовної давності: У заяві про перегляд заочного рішення необхідно обов'язково зазначити:
- Сплив строку позовної давності як підставу для відмови в позові
- Конкретні дати для розрахунку строку позовної давності
- Відсутність обставин, що переривають або зупиняють позовну давність
- Докази на підтвердження заявлених обставин
3.2. Апеляційне оскарження
У випадку відмови суду першої інстанції в перегляді заочного рішення або залишення заочного рішення без змін, позичальник має право подати апеляційну скаргу із заявленням позовної давності.
Особливості апеляційного оскарження:
- Строк подання - один місяць з дня проголошення рішення суду
- Обов'язкове зазначення позовної давності як підстави для скасування рішення
- Надання додаткових доказів щодо сплину позовної давності
- Посилання на зміну судової практики Верховного Суду
4. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ
4.1. Обчислення строків позовної давності
4.1.1. По кредитних картках Строк позовної давності по кредитних картках починається з моменту закінчення строку дії картки або з моменту пред'явлення вимоги банком про погашення заборгованості.
4.1.2. По строкових кредитах Позовна давність починає спливати з моменту порушення строків платежу, передбачених кредитним договором, або з моменту направлення банком вимоги про дострокове погашення кредиту.
4.1.3. По іпотечних кредитах Особливої уваги потребує розрахунок позовної давності для іпотечних кредитів, де необхідно окремо розглядати позовну давність для основного зобов'язання та для права стягнення на предмет іпотеки.
4.2. Обставини, що перериваюють позовну давність
Стаття 264 ЦК України передбачає, що позовна давність перериває:
- Пред'явленням позову в установленому порядку
- Вчиненням боржником дій, що свідчать про визнання ним свого обов'язку
Практичне значення для кредитних відносин:
- Будь-яка сплата по кредиту перериває позовну давність
- Звернення з проханням про реструктуризацію може розглядатися як визнання боргу
- Підписання додаткових угод до кредитного договору
- Листування з банком з визнанням наявності заборгованості
4.3. Судово-бухгалтерська експертиза
У складних випадках застосування позовної давності за кожний місячний платіж може виникнути необхідність проведення судово-бухгалтерської експертизи для:
- Визначення точних дат виникнення простроченої заборгованості
- Розрахунку сум, щодо яких сплив строк позовної давності
- Встановлення обставин, що могли перервати або зупинити позовну давність
5. СТРАТЕГІЇ ЗАХИСТУ ВІД НЕПРАВОМІРНИХ ДІЙ КРЕДИТОРІВ
5.1. Протидія зловживанням у сфері заочного провадження
Превентивні заходи:
- Своєчасне повідомлення суду про зміну адреси
- Контроль за поданням позовів через реєстр судових справ
- Активна участь у судових засіданнях
- Заявлення відводів суддям у разі порушення процедури
Реактивні заходи:
- Негайне оскарження заочних рішень
- Заявлення позовної давності на всіх стадіях процесу
- Звернення до органів суддівської етики
- Подання скарг до вищестоящих судових інстанцій
5.2. Захист від позасудового стягнення
Особливої уваги заслуговує захист від незаконного застосування позасудового порядку стягнення за статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
Рекомендовані дії:
- Направлення банку або колекторам письмової заяви про сплив позовної давності
- Звернення до суду з позовом про визнання права власності
- Оскарження рішень державних реєстраторів про реєстрацію права власності
- Звернення до правоохоронних органів у випадках кримінально караних дій
6. РЕКОМЕНДАЦІЇ ПРАКТИКУЮЧИМ ЮРИСТАМ
6.1. Алгоритм дій при отриманні заочного рішення
Крок 1: Аналіз рішення
- Перевірка дотримання процедури повідомлення
- Встановлення підстав для перегляду
- Розрахунок строків позовної давності
Крок 2: Підготовка заяви про перегляд
- Обґрунтування неналежного повідомлення
- Заявлення позовної давності
- Збір та систематизація доказів
Крок 3: Судовий розгляд
- Активна участь у засіданні
- Наполягання на застосуванні позовної давності
- Заявлення відповідних клопотань
Крок 4: Апеляційне оскарження
- У разі відмови - подання апеляційної скарги
- Повторне заявлення позовної давності
- Посилання на судову практику Верховного Суду
6.2. Типові помилки та способи їх уникнення
Помилка 1: Несвоєчасне заявлення позовної давності. Рішення: Заявляти позовну давність на найперших стадіях процесу
Помилка 2: Неправильний розрахунок строків. Рішення: Ретельний аналіз всіх документів та обставин справи
Помилка 3: Ігнорування права на усне заявлення. Рішення: Обов'язкове заявлення позовної давності в судовому засіданні
Помилка 4: Недостатнє обґрунтування. Рішення: Детальне правове обґрунтування з посиланнями на норми права
7. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ
7.1. Тенденції правозастосування
Аналіз сучасної судової практики дозволяє виділити наступні тенденції:
- Посилення захисту прав позичальників
- Більш ретельний контроль за дотриманням процедур повідомлення
- Розширення можливостей заявлення позовної давності
- Посилення вимог до обґрунтування позовних вимог банків
7.2. Рекомендації щодо удосконалення законодавства
Процесуальні аспекти:
- Удосконалення процедури повідомлення сторін про судові засідання
- Посилення контролю за винесенням заочних рішень
- Розширення можливостей для захисту від зловживань процесуальними правами
Матеріально-правові аспекти:
- Конкретизація підстав для переривання позовної давності у кредитних відносинах
- Встановлення спеціальних строків позовної давності для окремих видів кредитних зобов'язань
- Посилення відповідальності за зловживання правами кредиторів
ВИСНОВКИ
Проведений аналіз правових механізмів застосування позовної давності по кредитних договорах після винесення заочних рішень дозволяє сформулювати наступні висновки:
- Еволюція судової практики Верховного Суду України в напрямку розширення можливостей захисту прав позичальників є позитивною тенденцією, що сприяє забезпеченню принципів справедливого судочинства.
- Можливість заявлення позовної давності у заяві про перегляд заочного рішення та в апеляційній скарзі створює дієвий механізм захисту для позичальників, які не мали можливості брати участь у судовому розгляді.
- Комплексний підхід до захисту повинен включати як превентивні заходи (контроль за судовими процесами), так і реактивні дії (активне оскарження неправомірних рішень).
- Правильне застосування інституту позовної давності вимагає глибокого розуміння як матеріально-правових, так і процесуальних аспектів кредитних правовідносин.
- Практикуючим юристам необхідно постійно відслідковувати зміни в судовій практиці та активно використовувати всі доступні правові механізми для захисту інтересів клієнтів.
Інститут позовної давності залишається одним з найбільш ефективних способів захисту позичальників від необґрунтованих вимог кредиторів. Правильне його застосування з урахуванням сучасних тенденцій судової практики дозволяє забезпечити справедливий баланс інтересів усіх учасників кредитних правовідносин.
Для отримання кваліфікованої юридичної консультації з питань застосування позовної давності по кредитних договорах звертайтеся:
Майоров Василь Олександрович
Кандидат юридичних наук
Керуючий партнер ЮФ "MK Partners"
Тел.: 063-595-87-10
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
- Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV
- Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV
- Закон України "Про іпотеку" від 05.06.2003 № 898-IV
- Постанова Верховного Суду України від 30.09.2015 у справі №6-780цс15
- Постанови Верховного Суду України у справах щодо кредитних спорів (2018-2025 рр.)
- Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України / За ред. В. М. Коссака. - К.: Істина, 2024
- Майоров В.О. Позовна давність у кредитних правовідносинах: теорія та практика // Юридичний вісник України. - 2024. - №15. - С. 45-52